Суди без суддів

На Прикарпатті склалася критична ситуація з нестачею суддів, багато з яких пішли у відставку або втратили повноваження. Однак є й позитивне зрушення: в Яремчанському міському суді врешті-решт, хоч і ненадовго, але вперше за рік з’явиться суддя. Експерти прогнозують, що подолати кадровий голод у судах вдасться тільки через декілька років.

 Івано-Франківський міський суд

Наприкінці липня в Івано-Франківському міському суді закінчився п’ятирічний термін повноваження Мирослави Польської. Близько 500 справ, які вона розглядала, тепер будуть розподілені між її колегами. Наразі судочинство у міському суді здійснюють тільки вісім суддів з 21 по штату. Однак, як розповідає прес-секретар суду Михайло Савлюк, для такого великого міста, як Івано-Франківськ потрібно приблизно 27-33 суддів.

Є судді, які втратили повноваження вже декілька років тому. Весь цей час вони ходять на роботу, допомагають іншим суддям, отримують близько 18 тис. грн. зарплати, але не можуть розглядати справи. Проте Савлюк зауважує, що суддя Дмитро Руденко вже пройшов усі необхідні процедури для продовження повноважень і чекає ще тільки на підпис президента.

За словами прес-секретаря, навантаження на всіх суддів приблизно однакове, але діє принцип спеціалізації між тими, які розглядають цивільні та кримінальні справи. При цьому судді-криміналісти розглядають і справи про адміністративні правопорушення, що й створює надмірне навантаження. Такий суддя може розглядати близько півсотні справ за день.

«Судді-цивілісти розглядають практично всі категорії справ кодексу про адміністративне судочинство, як адміністративні суди. Крім того, вони є ще й слідчими суддями. Тому ми розглядаємо значно більше справ, аніж всі суди Івано-Франківської області. Ці судді за день можуть розглядати по декілька десятків справ», – пояснює Савлюк.

Через велику завантаженість судді призначають деякі справи вже на кінець грудня або на початок наступного року. До того ж, бувають випадки, коли одну і ту ж справу розглядають декілька разів спочатку, коли суддя, який її розглядав, втратив повноваження, а справу передали іншому.

Адміністративний суд

Штатна чисельність суддів окружного Адміністративного суду – 22 особи. Наразі дві посади є вакантними. Однак з 20-ти суддів судочинство здійснюють тільки дев’ять, оскільки в 11-ти закінчились повноваження. Щодо цих суддів Вища рада правосуддя вже прийняла рішення про внесення подання Президентові України про призначення їх на посади, однак результату ще немає.

За словами прес-секретаря суду Христини Іваськевич, найдовше без повноважень перебуває суддя з травня 2014 року. У восьми суддів повноваження закінчились у 2015 році, у двох – в 2017-му.

 Господарський суд

У Господарському судді ситуація трохи краща. Згідно зі штатом, тут працює 22 суддів, однак четверо з них не здійснюють судочинство. Одна суддя перебуває у декретній відпустці, а троє – втратили повноваження.

Заступник керівника апарату Олексій Філімонов розповідає, що Господарський суд завантажений не настільки, як міський. «В останні роки навантаження на суддів не збільшується, зростає хіба що складність судових справ. У Господарському судді 60% справ оскаржуються, а це означає, що рівень написання судових рішень має бути досить високим. У загальних судах оскаржується менше справ. До того ж, у Господарський суд на справи приходять переважно юристи, які дуже грамотно складають документи», – підкреслює він.

 Апеляційний суд

В Апеляційному суді області передбачено 42 посади суддів. Однак державна судова адміністрація видала наказ, згідно з яким штатна чисельність суддів у ньому з 1 вересня становитиме 30 осіб. Однак навіть стільки суддів в Апеляційному суді немає. Зараз там працює тільки 21 суддя.

Прес-секретар суду Людмила Безусова-Попович наголошує, що тут судді не втрачають повноваження, але подають у відставку через те, що з вересня мають прийняти нове пенсійне законодавство, яке скасовує всі спецпенсії. Відтак декілька суддів вже подали заяви на звільнення, а ще кілька – думають.

За її словами, дуже велика проблема – у кримінальній палаті, адже там залишається тільки шестеро суддів. А якщо кандидатуру Надії Стефанів затвердять до Верховного суду, то залишиться п’ятеро. Через те, що неможливо буде зібрати  колегію, в Апеляційному судді проведуть збори суддів і будуть змінювати їх спеціалізацію, тобто переводити з цивільної палати в кримінальну.

Як зауважує Безусова-Попович, є такі справи, які не можна розподілити і призначити до розгляду, адже троє суддів брали участь у досудовому слідстві і вже не можуть розглядати справу. Саме через це ніяк не розпочнуть розгляд справи Руслана Коцаби.

Прес-секретар додає, що зараз оголошений конкурс на набір у місцеві суди. Однак початок екзаменів уже зсунули з літа на осінь. Тож, за підрахунками, поки кандидати на посади суддів пройдуть випробування, навчання та затвердження, то розпочати роботу вони зможуть у кращому разі тільки у 2020 році.

«Зараз реально буде колапс. Вища кваліфікаційна комісія дуже багатьох суддів рекомендувала до призначення, але президент не підписує укази. Зараз він підписав тільки три укази про призначення суддів у нашу область», – наголошує Безусова-Попович.

 А як у районах?

У районах ситуація не краща. У деяких судах судочинство здійснює тільки один чи двоє суддів або й взагалі ніхто. Найгіршою залишається ситуація в Яремчанському міському суді. Там вже майже рік немає жодного судді і справи не розглядаються, хоча згідно з штатним розписом передбачено три посади. Однак нещодавно крига скресла і туди на шість місяців перевели суддю Перевальського районного суду Луганської області Андрія Іванова. Проте, як зауважує прес-секретар Яремчанського міського суду Уляна Стефурак, до роботи він ще не приступив, бо чекає наказу територіального управління.

«У нас немає голови суду, який би повинен був закріпити за нами цього суддю. Тому ми чекаємо наказу територіального управління. Думаю, що вже через 10 днів суддя приступить до виконання обов’язків. Поки що судочинство не здійснюється і розгляд справ не проводиться. Люди подають позовні заяви, скарги, звернення до нас і очікують суддю, який буде розглядати їх. Вони не можуть звернутися в інший суд. Ми надіялися, що дадуть трьох суддів, але добре, що хоч один нарешті буде», – розповідає пані Уляна.

За рік в Яремчанському міському суді назбиралося близько тисячі нерозглянутих справ. Не очікують на розгляд хіба що кримінальні справи, бо всі провадження надсилаються в Апеляційний суд, який визначає підсудність і пересилає їх до найближчих районних судів.

Близькою до яремчанської була ситуація у Тлумацькому районному суді. В одного судді закінчувалися повноваження, а інша суддя була вже без повноважень. Зараз, згідно зі штатним розписом, там передбачено чотири штатні одиниці, але вже з 1 вересня – три. Однак справи розглядає тільки одна суддя, бо інша – втратила повноваження. «Навантаження велике. Якщо б вона захворіла чи пішла у відпустку, то всі справи залишаються і ніхто їх не розглядає. Зараз в судді є понад 700 справ. Якщо суддя була слідчим у досудовому розслідуванні, то вже не може розглядати справу, і ми її відправляємо в Апеляційний суд для перерозподілу», – каже керівник апарату Леся Грабовецька.

У Городенківському суді правосуддя здійснюють тільки двоє суддів з чотирьох можливих. Ще один суддя перебуває без повноважень. Тому дуже багато кримінальних справ перенаправляють у Коломийський міськрайонний суд. Там працює вісім з десяти суддів. Однак двоє – без повноважень, а ще двоє зараз у відпустці. Тому справи розглядають тільки четверо суддів. До того ж, в однієї судді восени закінчуються повноваження. «Аналізуючи ситуацію, яка склалася, можна з впевненістю стверджувати, що право доступу громадян до правосуддя обмежується з причин, які не залежать від працюючих суддів та працівників апарату суду», – наголошує прес-секретар Коломийського районного суду Ірина Гладуняк.

З грудня 2015 р. у Богородчанському районному суді працюють тільки двоє суддів, які по черзі ходять у відпустки. Крім того, є один суддя без повноважень, а ще один пішов у відставку. На його місце призначили нову суддю, але вона зараз у декретній відпустці. Тому штат начебто і заповнений, але справи можуть розглядати тільки двоє суддів. Втім, 11 травня суддя, який не має повноважень, уже пройшов усі необхідні процедури для їх продовження й очікує на підпис президента.

Двоє суддів розглядають справи і у Верховинському районному суді ще з 2013 року,  одна посада – вакантна. Був період, коли там працював тільки один суддя, бо інший пішов у відставку. На двох суддів зараз є 694 провадження.

Двоє суддів здійснюють правосуддя і в Тисменицькому районному суді, хоча штатний розпис передбачає там чотири посади. За словами керівника апарату Галини Лазарів, Вища рада правосуддя у квітні ц. р. рекомендувала до призначення суддю, в якого у січні 2015 р. закінчилися повноваження, але президент ще не підписав наказ. «Навантаження на одного суддю за підсумками семи місяців – майже тисяча справ. Один суддя може розглядати за день близько 20 справ, тому зараз їх призначають навіть на жовтень-листопад», – зауважує вона.

Згідно зі штатним розписом, у Галицькому районному суді передбачено п’ять суддів, але справи розглядають лише троє. Один суддя подав у відставку, а ще один – без повноважень. Схожа ситуація – у Рогатинському суді. Там з чотирьох можливих працюють також троє суддів.

Трохи гірші справи у Снятинському райсуді, де штатним розписом також передбачено чотири посади, але фактично є тільки троє суддів. Однак вже через тиждень у Ігоря Сегіна закінчаться повноваження, і суддів залишиться двоє. Голова суду Михайло Калиновський пригадує, що був час, коли майже рік справи розглядав лише один суддя, бо в інших закінчилися повноваження. «Є випадки, коли справи будуть розглядати третій раз спочатку, бо вони переходять від одного судді до іншого. До того ж, зараз багато проблем з невчасним забезпеченням осіб, які перебувають в СІЗО», – підкреслює він.

У Косівському районному суді правосуддя здійснюють тільки четверо суддів. Ще двоє звільнилися, і їхні посади наразі вільні. Кепські справи і в Калуському міськрайонному суді. Згідно зі штатним розписом, там має бути 11 суддів, але п’ять – подали у відставку, а в одного –закінчилися повноваження.

Трохи краща ситуація в Долинському районному суді, де працюють п’ять з шести суддів, та у Надвірнянському районному суді, де працюють шість із семи суддів, що передбачені штатним розписом. Однак навантаження там більше, оскільки вони розглядають багато яремчанських кримінальних справ.

Тільки у двох судах в Івано-Франківській області повністю укомплектовані штати: у Болехівському міському суді працюють усі троє, а Рожнятівському райсуді – всі четверо суддів.

 Нешвидка справа

Експерт Центру політико-правових реформ Максим Середа розповідає, що нестача суддів зумовлена багатьма чинниками. Зокрема, з 2014 р. почалася нова судова реформа, а у 2016 р. внесені зміни до Конституції України у судовій сфері. Крім того, повністю оновилися склади Вищої кваліфікаційної комісії та Вищої ради правосуддя – органів, які здійснюють добір на посади суддів. Тому й склалася така ситуація, що багато суддів пішли у відставку або перебувають без повноважень.

За словами експерта, раніше перше призначення суддів на п’ять років робив президент, а потім їх перепризначала Верховна Рада. Внаслідок змін до Конституції парламент втратив це право, і воно перейшло до Вищої ради правосуддя. Але вона це робить уже не автоматично, а розглядає кожну кандидатуру окремо, тому процес досить довготривалий.

Максим Середа також зауважує, що дуже довго не проводилися набори на перше призначення. «Зараз оголошений конкурс на посаду суддів місцевого суду. Після оголошення конкурсу люди складають іспит, потім мають пройти річне навчання і процедуру призначення. Від оголошення конкурсу до призначення на посаду може пройти понад півтора року. Внаслідок цього зараз є такий кадровий дефіцит, але через кілька років він буде подоланий. Однак це нешвидка справа. Крім того, обговорюються пропозиції, щоб для помічників суддів зменшити час навчання», – підкреслює він.

Експерт додає, що всі судді мають пройти переатестацію, якою займається Вища кваліфікаційна комісія. Через те, що комісія проводила ще з минулого року конкурс до Верховного суду, вона не займалася переатестацією, але незабаром розпочне її проводити. Якщо судді її не пройдуть, то можуть бути звільнені.

Автор: Наталя Козак

Джерело: Галицький Кореспондент, 3 Студія

Будемо вдячні за поширення:

А судді хто? Приховані квартири, земельні ділянки та курорти Прикарпатських суддів.

Суддя Галицького суду могла приховати квартиру, щоправда одну. Керівник Долинського суду не вніс в декларацію 1,6 га землі, відданої в оренду.  А дружина долинського судді купує нерухомість у курортному Моршині за копійки.

Активісти ГО “Центр Політичних Студій” проаналізували відповідність стилю життя прикарпатських суддів відповідно до задекларованих ними доходів. Першими під мікроскоп потрапили судді Рогатинського, Галицького, Рожнятівського, Долинського та Болехівського судів.

Рогатинський районний суд складається всього з трьох суддів. З жовтня 2016 року його очолює Руслан Могила. Згідно з декларацією – суддя не особливо розкошує – у власності має лише квартиру в Рогатині, гараж та автомобіль ВАЗ 2107. Річна зарплата, згідно декларацій трьох останніх років, складає 200 000 грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Руслана Могили збігаються з даними в його декларації.

Його колега Оксана Лошак, згідно з даних декларації проживає в місті Бурштин разом із батьками пенсіонерами та дочкою. У Бурштині суддя володіє житловим будинком, гаражем, господарським приміщенням, які набула у власність ще у 2006 році та земельною ділянкою. Дані з декларацією судді збігаються з даними реєстру нерухомого майна.

Донька, судячи з декларації, навчається у Івано-Франківському медичному університеті та отримує додаткову стипендію від Івано-Франківської ОДА. А батько судді – Олег Гаврилюк свого часу був адвокатом в Бурштині. Цікаво, що його пенсія склала майже 200 000 грн за рік.

Третій суддя Рогатинського районного суду Михайло Рибій  теж подав подав досить скромну декларацію. Він володіє чвертю квартири у Пустомитівському районі Львівської області і з 2010 року безоплатно користується іншою квартирою у тому ж населеному пункті. Житло в оренду надає Олександра Фрис. У відкритих джерелах інформації про жінку немає.

Суддя має у спільній з дружиною власності авто Shkoda Fabia.

Сім’я судді складається із 3-х людей. Живуть вони на заробітню плату Рибія і допомогу по безробіттю дружини.

Нажаль, не вдалось жодним чином знайти в реєстрі нерухомого майна жодних даних стосовно Михайла Рибія. Як тільки такі дані будуть знайдені та порівняні з декларацією судді Рибія активісти “Центру Політичних Студій” одразу ж оприлюднять ці дані на сайті проекту.

Сусідній, Галицький районний суд налічує 4-х суддів у штаті. Протягом останніх трьох років його очолює Юрій Максимчин.

Згідно декларації, у голови Галицького суду власного майна немає – все записано на дружині. Тетяна Максимчин має у Франківську приватну нотаріальну практику. Саме вона володіє квартирою у Івано-Франківську та придбала у 2016 році авто Skoda Octavia за 10 000 доларів. Попереднє авто Renault Laguna 2008 року вона продала за 148 000 грн. Така ціна є майже вдвічі нижчою за ринкову вартість авто.

Цікаво, що авто придбала  помічниця судді Апеляційного суду в Івано-Франківській області Вікторія Мануляк. Згідно декларації, її чоловік працює суддею у Рівненській області.

Колега Максимчина суддя Олег Мула теж не має власної нерухомості. В його декларації фігурують два будинки в м. Яремче, в яких він має право проживання. Належать вони Михайлині Мулі. Дружина володіє квартирою у Івано-Франківську. До слова, дружина працює в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.

Витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно на суддів Максимчина і Мули отримати не вдалось. Як тільки дані з’являться та піддадуться перевірці – одразу оприлюдняться на сайті проекту.

Суддя Ірина Юсип в декларації показала чималий перелік нерухомості. Юсип володіє двома квартирами у Івано-Франківську. Одну з них придбала у 2015 році. Також судді належить житловий будинок на Долинщині. У 2016 році Юсип набула у власність земельну ділянку у селі Крихівці поблизу Франківська, однак вартість землі в декларації не вказала, більше того, не вказаний видаток на придбання землі.

Її чоловік Петро Трусь  має у власності 3 житлові та дві господарські будівлі у селі Вовчинець. Живе сім’я на заробітню плату судді Юсип та пенсію її чоловіка у 23 тис грн.

У витягу з реєстру нерухомого майна мінюсту зазначено, що у власності судді Ірини Юсип є двохкімнатна квартира у місті Галич площею у 40,8 квадратних метрів, набута нею у власність ще у 2012 році.

“Цю квартиру я дійсно отримала у 2012 році, проте у 2014 я її продала і придбала квартиру в Івано-Франківську. Очевидно є якась помилка в реєстрі нерухомого майна”, – коментує суддя Юсип.

Тарас Гаполяк  призначений суддею Галицького районного суду у 2012 року. Родом з Львівщини. Його дружина, Галина Гаполяк, начальник відділу управління персоналом у Львівському господарському суді. З власної нерухомості у родини лише земельна ділянка на Львівщині. У Львові дружина безоплатно проживає у будинку Володимира Гаполяка, очевидно, свекра. Суддя Тарас Гаполяк у Галичі користується квартирою на правах позики.

Суддя їздить на вітчизняному ЗАЗ Lanos. Про що свідчить і декларація і реєстр МВС.

Разом з дружиною Гаполяк заробив за рік майже 400 000 грн, проте, це не завадило їм отримати субсидію у 5,5 тис грн.

Дані про нерухомість судді Гапоняка не вдалось отримати з реєстру, як тільки вдасться отримати і порівняти з деклрацією – вони одразу ж будуть оприлюднені на сайті.

У Рожнятівському районному суді також четверо суддів.

Керівник суду Ганна Калиній володіє лише великою земельною ділянкою в селищі Ясень на Рожнятівщині. ЇЇ чоловік, Михайло Калиній, має 4 земельні ділянки та будинок в Рожнятові. Суддя їздить на Mitsubishi Lancer, придбаним у 2014 році, а чоловік користується Opel Vectra, який належить управлінню соцзахисту Рожнятівської РДА.

Живе подружжя на заробітню плату Ганни Калиній та пенсію чоловіка. Цікаво, що у декларації за 2015 рік Ганна Калиній вказувала, що має пенсію, у 2016 році такого пункту в декларації не було. А у 2014 році Калиній взагалі подала порожню декларацію.

Голова суду їздить на Mitsubishi Lancer, про що свідчить і декларація і дані з даними реєстру МВС.

Суддя Михайло Пулик задекларував земельну ділянку, будинок та господарську будівлю на Долинщині, також квартиру дочки в смт Брошнів-Осада. Їздить на автомобілі Nissan Qashqai, який належить прокурору Калуської прокуратури Юлії Андрейчук.   

Як і дані попередніх судддів – інформація про нерухомість суддів Калиній та Пулика не вдалось знайти в реєстрі.

Дружина судді, Ольга Пулик працює вчителем початкових класів у Долинській школі-інтернаті, а обидвоє дітей судді навчаються у Харківському юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. Слід зауважити, що дім та господарська будівля обійшлись вчительці початкових класів у майже 800 тис грн, а квартира для студентки юрфаку у понад 220 тис грн.

Ігор Максимів лише у вересні 2016 року був призначений суддею в Рожнятівський суд. До того 13 років працював помічником судді Стрийського міськрайонного суду на Львівщині. Володіє двома квартирами у Стрию, житловим будинком та двома земельними ділянками у Стрийському районі. Цікаво, що будинок, квартира, гараж та земельна були придбані в 2016  і вартувало це йому 427 тис грн. Вартість квадратного метра землі в Стрийському районі, судячи з декларції Максимів – 56 грн. А вартість квадратного метра житлової площі в Стрию обійшлась йому у 2070 грн.

Дружина має у власності ? квартири в Стрию. Суддя їздить на Volkswagen Caddy, який був придбаний у 2013 році, проте вартості авто суддя в деклаації не вказав. Дані в декларації співпадають з Єдиним державним реєстром МВС.

У витягу з реєстру нерухомого майна за суддею Максимівим не числяться квартира земельна ділянка в Стрию. Проте там фігурують ще 4 квартири, не внесені в декларацію. У 2016 році суддя отримав у спадщину квартиру в місті Дубляни площею у 44,3 метри квадратних.

У 2006 році Максимів взяв іпотеку та придбав на неї квартиру в Одесі. Про це свідчить інформація з його витягу на нерухоме майно.

? квартири у власності має суддя Максимів у місті Тернопіль з 2014 року. Ще ? квартири суддя у 2007 році отримав в селищі Липівка у Жовквівському районі на Львівщині.

Потенційно суддя Максимів міг приховати від декларування 4 об’єкта нерухосоті, які має у власності.

Андрій Бейко продовжує родинну династію суддів – його батько – Михайло Бейко колишній голова Калуського міськрайонного суду.  

Сім’я судді має дві квартири та житловий будинок у Калуші, дружина задекларувала квартиру в Івано-Франківську. Також суддя Бейко в 2011 році набув землю у Криму.

Дружина судді Мирослава Бейко займається бізнесом – очолює ТзОВ “Пебе Плюс”, мати судді – Оксана Бейко також підприємець – співзасновниця ТОВ “Берут Транс”, саме ця фірма надає судді в користування авто Shkoda Superb.

Цікаво, що у витягу з реєстру нерухомого майна земельної ділянки площею 400 метрів квадратних в Криму, яку зазначив суддя Бейко немає.

Долинський районний суд налічує в штаті 5 суддів. Керує судом Ігор Андрусів з вересня 2016. Загалом, у суді пропрацював майже 20 років. Згідно декларації, суддя веде свій побуд у селі Мала Тур’я поблизу Долини. Там у його сім’ї є будинок та три земельні ділянки. Їздить суддя на авто Volkswagen Sharan 1999 року. У судді дві дочки та дружина, яка працює у Долинській ЗОШ №6.

Проте, у витягу з реєстру нерухомого майна вказано, що окрім задекларованої нерухомості суддя Андрусів у 2011 році набув у власність будинок у місті Теребовля на Тернопільщині.

У 2016 році суддя передав в оренду сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. М. Грушевського три земельні ділянки, загальною площею у 1,61 га в селі Чесники на Рогатинщині. Ні перелічених ділянок, ні доходів від надання землі в оренду ні будинку у декларації судді Андрусіва вказано не було.

На час написання матеріалу журналісти ГО “Центр Політичних Студій” кілька разів намагались сконтактувати з суддею для отримання коментаря, проте робочий телефон судді не відповідав.

Суддя Іван Лицур є сусідом голови суду. У селі Мала Тур’я він має земельну ділянку та будинок . Дружина судді – Галина Лицур – Щадей задекларувала тут незавершене будівництво. Окрім того, дружина та дочка судді володіють квартирою в Долині. Окрім того, дружина володіє 5-ма магазинами в Долині та районі, та орендує 4 земельні ділянки в Долинської міськради і ще 3 ділянки у сільських радах на Долинщині.

У родини є три авто: Audi A6, ВАЗ 2121 та вантажівка Volkswagen. Усі авто зареєстровані на дружину. Галина Лицур-Щадей зареєстрована як ФОП і заробила у 2016 році трохи більше 98 тис грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Івана Лицура збігаються з даними в його декларації.

Суддя Володимир Тураш задекларував квартиру у м. Долина, якою володіють спільно він та двоє синів. Дружина також володіє нежитловим приміщенням на 167 квадратних метрів у курортному містечку Моршин на Львівщині. Нерухомість вартувала дружині 70 тис грн, що є значно нижче ринкових цін на нерухомість – на сайтах продажу нерухоммості приміщення у Моршині мають значно вищу ціну.

Суддя їздить на позашляховику Toyota Land Cruiser, який належить колишній бізнес-партнерці дружини Любові Лалетіній. Попри те, що загальний дохід сім’ї склав у 2016 році склав понад 350 000 грн, дружина оформляла субсидію у 2451 грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Володимира Тураша збігаються з даними в його декларації.

Сім’я судді Світлани Монташевич  має в Долині у спільній з чоловіком власності квартиру, придбані у 2002 році.

Чоловік судді, Віталій Монташевич працює лікарем в Долинській ЦРЛ, окрім того що отримує заробітню плату в лікарні – понад 81 тис грн, має ще більше 30 тис грн заробітньої плати у районному комітеті профспілки медпрацівників. Окрім того,  ще понад 50 тис грн. отримав як зарплату за сумісництвом у ТОВ “Медобори” та ПАТ “Укрспецтрансгаз”.

Ще у 2016 році Віталій Монташевич отримав майже 14 тис грн соціальної допомоги та понад 4 тис грн компенсації вартості путівки на оздоровлення. У 2015 році він балотувався до Івано-Франківської облради від УНП.

Дані судді Монташевича з реєстру нерухомості витягнути не вдалось.

Суддя Іван Керніцький вніс в декларацію за 2016 рік дружину, матір та двох дітей. Уся нерухомість, внесена в декларацію належить матері судді – Надії Керніцькій. Їй належить 10 земельних ділянок в с. Новошин в Долинському районі та житловий будинок. Іван Керніцкий володіє половиною нежитлового приміщення на 215 квадратів у Долині. Їздить на Toyota Camry, який є у власності брата – Тараса Керніцького. Він є місцевим підприємцем та депутатом Долинської районної ради від ВО “Батьківщина”. Доречі, декларацію брат так і не подав.

Живе сім’я на заробітню плату судді Керніцького та пенсію матері.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Івана Керніцького збігаються з даними в його декларації.

Болехівський міський суд налічує 3 судді. Очолює його Михайло Поляниця.  Голова суду володіє двома земельним ділянками в Болехові. Разом з дружиною живе в квартирі матері. Також у декларації вказана квартира в процесі будівництва на 198 квадратних метрів, видана сім’ї Болехівською міською радою. 

У голови суду є три авто –  Volkswagen Bora та Volkswagen Golf і ВАЗ 2121 “Нива”. Дані співпадають з реєтром МВС.

Ольга Головенко згідно декларації, має лише одну земельну ділянку в Болехові. Все решта – нерухомість чоловіка.  Чоловікові, Миколі Головенку, належить 5 земельних ділянок в Болехові, домоволодіння та майновий комплекс на 1045 квадратних метрів.

Суддя їздить на позашляховику Suzuki SX-4, про що свідчить реєстр МВС. У власності чоловіка судді 2 легкових авто – Shkoda Octavia і Toyota Camry, та вантажівка DAF. Чоловік та син судді зареєстровані як ФОП і на двох у 2016 році заробили понад 3 млн грн.

Володимир Сметанюк працює суддею з середини 2013 року. Володіє ? квартири у Івано-Франківську та безоплатно користується квартирою в обласному центрі яка належить Надії Стасюк – керівниці ТОВ “Світанок – ІФ”.

У сім’ї два авто –  Opel Insignia яким суддя володіє спільно з дружиною та Volkswagen Passat на яке суддя має право користування. Дані про спільне авто є в реєстрі МВС.

Живе сім’я на заробітну плату судді, пенсію дружини та кредитні кошти.

Активістам не вдалось отримати з реєстру дані про нерухомість очільника Болехівського суду та суддів Головенко і Сметанюк. Проте, коли інформація буде доступна – вона одразу з’явиться на сайті.

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.

Автори:

Віталій Світлик – керівник проекту

Михайло Джогола – аналітик проекту

Будемо вдячні за поширення:

У судах Прикарпаття – “кадровий голод”

У Івано-Франківському апеляційному суді не вистачає суддів. Кадровий голод може відбитися і на результатах роботи. На цьому наголосили керівники суду під час прес-конференції.

Торік у Апеляційному суді Івано-Франківської області працювали 38 суддів. Нині їхня кількість зменшилася чи не удвічі.

«Не надто перебільшу, якщо скажу, що судді подають у відставку через день. На сьогодні у двох палатах суду, кримінальній і цивільній, працює 21 суддя. Із них четверо – уже подали заяви про відставку», – каже голова Івано-Франківського Апеляційного суду Богдан Гриновецький.

Від браку кадрів страждають і райони, зокрема, Тлумацький і Тисменицький районаи, а також – Яремче. Там нестача суддів уже дається взнаки. Івано-Франківський апеляційний суд поки що із розглядами встигає. Але працюють на межі. Щодня один суддя розглядає по 10-15 справ. Це – критично багато, а, якщо звільнятимуться і надалі, із роботою не встигатимуть.

«Така кількість суддів у першому півріччі розглянула 1000 справ. Навантаження – більше 100 справ на одного суддю», – констатує заступник голови апеляційного суду області Володимир Гандзюк.

За причину масових звільнень судді називають Всеукраїнські реформи, і – негативне ставлення суспільства.

Більше – у сюжеті телеканалу «402 канал».

Будемо вдячні за поширення:

Двоє суддів з Франківщини серед переможців конкурсу у Верховний Суд

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оголосила рейтинг кандидатів у новостворюваний Верховний Суд. За результатами конкурсу, проведеного ВККС, переможцями конкурсу є 120 кандидатів, 80% з яких є діючими або колишніми суддями. Майже 40% переможців конкурсу у Верховний Суд – представники регіонів України, серед яких діючі або колишні судді, адвокати та науковці.

Двоє суддів з Франківщини успішно пройшли усі етапи конкурсу та потрапили до числа переможців. Це означає, що вони можуть стати новими суддями найвищої судової інстанції, якщо їх затвердить Вища рада правосуддя, яка за рекомендацією ВККС має подати на підпис Президенту остаточні списки кандидатів. Втім ВРП має шанс вплинути на склад списку та вилучити з нього недоброчесних кандидатів.

Серед переможців конкурсу суддя Івано-Франківського міського суду Лев Кишакевич та суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Надія Стефанів.

 

 

30 кандидатів із 120-ти отримали негативні висновки від Громадської ради доброчесності, що означає, що ці кандидати не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики. Серед таких кандидатів переважно судді, які порушували права людини, ухвалювали політично вмотивовані рішення або не можуть пояснити свої статки.

Таким чином кожен четвертий ймовірний суддя нового Верховного Суду отримав вето від громадськості на базі фактів порушення норм доброчесності та професійної етики.

Відповідно до закону Вища рада правосуддя має право відмовити у внесенні подання Президенту про призначення кандидата суддею у випадку обґрунтованого сумніву в його доброчесності і професійній етиці або якщо його призначення негативно вплине на рівень довіри до судової влади.

У зв’язку з цим днями ЧЕСНО.Фільтруй суд, Реанімаційний пакет реформ, Центр протидії копурції, Автомайдан та Фундація DeJuRe звернулися до Вищої ради правосуддя з вимогою відмовити у внесенні подання про призначення суддів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності та призначення яких негативно вплине на рівень довіри до судової влади, а до Президента – утриматися від призначення суддів, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики і ставлять під загрозу демократію в Україні.

Будемо вдячні за поширення:

Яремчанський міський суд нарешті отримав суддю

Майже рік в Яремчанському міському суді не було жодного судді. 7 серпня Президент України підписав указ “Про призначення і тимчасове переведення суддів” в якому тимчасово перевів суддю Перевальського районного суду Луганської області до Яремче терміном до шести місяців.

Новим яремчанським суддею став Андрій Іванов. Народився 1972 року, суддею став у 2009 році до того, з 2005 року працював на різних посадах у томуж Перевальському суді. До недавнього часу проживав у місті Київ.

Згідно декларації суддя власного житла не має. В Перевальську він має право користування житловим будинком на підставі реєстрації, дружина має право на користування житловим будинком в селищі Ящикове Перевальського району на Луганзині. Окрім того, подружжя має право користування на квартиру в Києві. У судді є два автомобіля Daewoo – один власний іншим користується за довіреністю.

Нагадаємо, що 23 вересня 2016 року подали у відставку усі три судді Яремчанського міського суду. Майже рік судові справи у ньому не розглядались.

 

Будемо вдячні за поширення:

Якими будуть судді нового Верховного Суду?

Вчора пізно ввечері Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила результати конкурсу на посади суддів нового Верховного Суду. Новий Верховний Суд повинен стати єдиною касаційною інстанцією і замінить собою діючий Верховний Суд України і три вищі спеціалізовані суди.

І хоч переможці конкурсу, а це 120 осіб, мають пройти ще одне сито Вищої ради правосуддя і процедуру призначення Президентом, уже можна приблизно змалювати склад нового Верховного Суду.

Яким бачить склад нового Верховного Суду Вища кваліфкомісія?

94 (78 %) кандидатів, які отримають рекомендацію на призначення до Верховного Суду, будуть суддями або суддями у відставці. З них 6 суддів діючого Верховного Суду України, 49 суддів вищих спеціалізованих судів, 27 суддів апеляційних судів і 12 суддів місцевих судів[1].

17 кандидатів (14 %) дібрано з числа науковців-правників, лише 9 кандидатів (8 %) – з адвокатів.

Розподіл кандидатів, які будуть рекомендовані до нового Верховного Суду,

за групами походження

Гендерний склад нового Верховного Суду може вийти досить збалансованим – 54 % чоловіків і 46 % жінок.

Новий Верховний Суд складатиметься з чотирьох касаційних судів – адміністративного,  кримінального, цивільного та господарського. Потенційний склад нового Верховного Суду у розрізі касаційних судів можна подивитися тут.

На жаль, судді діючих Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів у новому Верховному Суді кількісно домінуватимуть над іншими суддями, адже їх буде майже на 20 відсотків більше, ніж суддів, які будуть призначені з місцевих та апеляційних судів. Більше того, судді Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів становитимуть майже половину (46 %) від усього складу нового Верховного Суду. За таких умов шанси на реальне оновлення найвищої інстанції стають примарними.

Кандидати і висновки ГРД про недоброчесність

 

Більше того, аж 30 кандидатів (25%), яких Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендуватиме призначити до нового Верховного Суду, отримали негативні висновки від Громадської ради доброчесності. Іншими словами, щонайменше кожен четвертий суддя нового Верховного Суду не виглядатиме в очах суспільства доброчесним, що може ще в зародку зруйнувати довіру до цього суду загалом.

 

Яким може бути новий Верховний Суд, якщо Вища рада правосуддя врахує висновки ГРД?

З 90 кандидатів частка науковців і адвокатів виросла б до 25 (28 %). 39 % становили би найуспішніші судді місцевих та апеляційних судів. Частка діючих суддів судів вищого рівня зменшилася б до 33%. Іншими словами, склад нової касаційної інстанції міг би бути на 2/3 новим.

Таким був би розподіл у разі врахування висновків ГРД

 

Вища рада правосуддя має повноваження виправити цю ситуацію, оскільки може не вносити подання щодо призначення кандидата у разі сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або за наявності інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.

 

Автор: Роман Куйбіда

Джерело: http://pravo.org.ua

Будемо вдячні за поширення:

Голова Івано-Франківського міського суду пройшов конкурс до Верховного Суду

Голова Івано-Франківського міського суду став найкращим суддею-криміналістом України на конкурсі до Верховного Суду України.

 Лев Кишакевич

Так суддя Лев Кишакевич із підсумковим загальним балом 831,5 зайняв перше місце у рейтингу кандидатів на зайняття 30 вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду за результатами кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу.

Результат пошуку зображень за запитом "стефанів надія степанівна"

 Надія Стефанів

29-місце у цьому рейтингу посіла ще одна прикарпатська суддя Надія Стефанів. котра до Революції гідності займала посаду голови Апеляційного суду Івано-Франківської області

 

27 липня 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час пленарного засідання затвердила рейтинг 320 кандидатів на посади суддів Верховного Суду. 120 осіб стали переможцями конкурсу, серед них – судді, адвокати, науковці та фахівці із сукупним стажем.

З підсумковим рейтингом можна ознайомитись за цим посиланням.

«Серед переможців конкурсу ми бачимо професорів та викладачів вищих навчальних закладів, суддю-добровольця, який боронив Донецький аеропорт, правозахисників з досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, адвокатів, які отримали освіту в провідних міжнародних університетах. Сподіваюсь, що вже незабаром, вони стануть новими обличчями українського правосуддя», – зазначив Голова ВККС Сергій Козьяков.

Конкурc розпочався 7 листопада 2016 року. Зареєструвалися для участі у конкурсі 1436 особи, 846 осіб подали документи на участь, з яких до конкурсу було допущено 653, з них 625 – до проходження кваліфікаційного оцінювання.

Під час оцінювання учасники конкурсу склали професійні та психологічні тести, пройшли перевірки Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції, Громадської ради доброчесності тощо.

ВККС провела співбесіди у колегіях з 381 кандидатом.

За результатами конкурсного добору Вища кваліфікаційна комісія суддів надішле до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення 120 кандидатів суддями відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду (адміністративного, господарського, кримінального та цивільного), по 30 суддів у кожному з перерахованих судів.

Всі конкурсні процедури були розроблені та реалізовані за участі та підтримки українських та міжнародних експертів, в тому числі Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та USAID «Нове правосуддя», «ОС Україна».

«Конкурс до нового Верховного Суду – безпрецедентна за масштабністю та прозорістю подія. Це реальний результат масштабної судової реформи, що розпочалася два роки тому. Комісія вітає переможців конкурсу. Ми вдячні кожному, хто разом з нами пройшов цей непростий шлях», – підсумував Голова ВККС Сергій Козьяков.

Джерело: pravda.if.ua

Будемо вдячні за поширення:

За місяць Прикарпатських суддів подали у відставку

Вища рада правосуддя ухвалила звільнення трьох Прикарпатських суддів. Підставою стали заяви про відставку.

Заяви про відставку подали двоє суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області Оксана Беркій і Василь Дячук та суддя Коломийського міськрайонного суду Іван Хільчук.

Беркій почала працювати в Богородчанському районному суді ще з 1999 року, з 2003 року працювала в Апеляційному судді. Дячук розпочинав роботу як суддя Калуського міського народного суду ще у 1992 році. Суддівський стаж Хільчука трохи менший – у Коломийському міськрайонному суді він працював з 2003 року.

Аналітики “Центру Політичних Студій” проаналізували стиль життя суддів, які подали у відставку.

Іван Хільчук, спільно з громадянською дружиною, та ще трьома людьми володіє квартирою в Коломиї. У 2014 році набув у власність дві земельні ділянки та будинок в селищі Сопів на Коломийщині. Вартість нерухомості в декларацію не вніс. Окрім того володіє ще земельною ділянкою в Коломиї. Громадянська дружина – Наталія Хільчук, володіє чотирма земельними ділянками в селищі Струпків. Також на Коломийщині.

Їздить суддя на кросовері Hyundai ix35. Належить авто третій особі – Євгенії Малаховській. Ця ж жінка володіє, разом із суддею, частиною квартири в Коломиї.

Суддя Беркій задекларували досить скромне майно – квартиру у Івано-Франківську, яка належить третій особі – Катерині Беркій. Також в декларацію суддя внесла квартиру в Росії, якою частково володіє її громадянський чоловік та його авто Rover RT 45. З доходів, внесених в декларацію – лише суддівська зарплата.

Персона Василя Дячука куди цікавіша. У квітні цього року Дячук претендував на посаду голови апеляційного суду, проте, після зауважень з боку представника “Центру Політичних Студій” Віталія Світлика, який знайшов порушення у декларації судді, Дячук так і не отримав належні кількість голосів.

Слід зауважити, що в декларації судді Дячука вказано чимало набутої нерухомості. У 2015 році суддя набув у власність будинок у приміському селі Павлівка, проте вартість його не вказав. У 2009 році суддя придбав 1/4 квартири в Івано-Франківську всього за 13 гривень. Дружина судді Марія Дячук працює в Івано-Франківській митниці ДФС. Дружина придбала будинок у Верховинському районі та квартиру з гаражем у селищі Угринів, що поряд з Івано-Франківськом. Окрім того, у подружжя є дві земельні ділянки у Павлівці та ще дві у Розсільній на Богородчанщині і в селищі Черетів Верховинського району.

Їздить суддя на позашляховику Toyota Highlander, за який у 2011 році виклав понад 400 тис грн. Загальний дохід сім’ї у 2016 році склав трохи більше 400 тис грн.

Будемо вдячні за поширення:

Франківські активісти зібрали досьє на майже 200 суддів у 20 судах області

19 травня активісти ГО “Центр Політичних Студій” презентували в Івано-Франківську проект “Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні”.

Віталій СвітликВіталій Світлик

Метою проекту є налагодження комунікації між громадою та судами. В його рамках активісти планують здійснити моніторинг стилю життя прикарпатських суддів у відповідності до задекларованих ними доходів, провести ряд заходів, які б дозволили налагодити діалог між громадою та судами, організувати навчання для журналістів та активістів.

Також активісти презентували інтернет-сайт – www.sud.if.ua. Тут зібрані
біографічні довідки та декларації від 2014 року усіх майже 200 прикарпатських суддів.

Також на сайті є спеціальний додаток, яким можна скористатись, щоб подати скаргу на суддю чи надати документи, які б підтверджували порушення ним законодавства. Активісти обіцяють реагувати на такі звернення та публікувати інформацію про порушення на сайті.

“На цей час ми збираємо інформацію про суддів, яким чином вони здійснюють судочинство, і збираємо інформацію зі ЗМІ, які ж вони приймали рішення. Наприклад, нещодавно суддя Богородчанського суду скасувала постанову поліції, яка затримала чоловіка в стані алкогольного сп’яніння. Коли ми бачимо таку велику смертність на дорогах і п’яних людей за кермом, я думаю, що суддям пора задуматися, що це завтра може стосуватися і їхнього життя, оскільки ці люди не контролюють себе”, – зазначив керівник проекту Віталій Світлик.

Нагадаємо, начальник управління Державної міграційної служби Сергій Саїв був затриманий за кермом автомобіля у стані алкогольного сп’яніння. Однак суддя в діях Саїва не виявила ознак адміністративного правопорушення та закрила провадження.

Загалом активісти зібрали досьє на майже 200 суддів у 20 судах Івано-Франківської області. Надалі планують здійснити і оприлюднити аналіз декларацій суддів, провести круглий стіл з суддями та навчити журналістів і активістів механізмам моніторингу стилю життя суддів та громадського контролю судової системи.

“Ми можемо їх критикувати, у багатьох випадках є за що, але є судді, які чесно здійснюють своє судочинство, і рівняти всіх під одну гребінку ми не можемо. Тому коли налагодиться контакт громадян і суддів, вони би мали стати відкритішими і відчувати за собою підтримку людей, а не тиск від влади”, – каже Світлик.

За його словами, при зборі інформації п’ять судів в області не хотіли надати інформацію.

“Але шляхом переговорів ми їм повідомили, що таке закон “Про доступ до публічної інформації”, як вони мають відповідати. В принципі аж такої протидії і небажання співпрацюати не було. Єдиний суд, з яким я досі борюся, який не надав мені фотографії, – це апеляційний суд. Всі решта 19 судів надали мені всю інформацію, яку я в них попросив”, – відзначив Світлик.

 

 

 

Джерела: КУРС, ТРК “3 студія”.

Будемо вдячні за поширення:

Екс-голова Франківського апеляційного суду, яка підтримувала диктаторські “закони 16 січня”, претендує на посаду у Верховному Суді

В рамках реформи судової влади в Україні зараз проходить конкурс до головного суду України – Верховного Суду. На 120 місць у цьому органі претендує 382 судді. І половина з них потрапили до антирейтингу компанї “ЧЕСНО. Фільтруй суд!”. Серед них і колишня очільниця апеляційного суду в Івано-Франківській області Надія Стефанів.

Прикарпатська суддя відзначилась тим, що позитивно відгукувалася про дикаторські “закони 16 січня” 2014 року. Її дочка, Надія Микитин, зробила досить стрімку кар’єру судді, за рік пройшовши шлях від помічника до служителя Феміди. У 2011 році вона стала суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Інша дочка, Марта Стефанів працює помічником у Господарському суді Івано-Франківської області. У 2013-2014 роках суддя Надія Стефанів спільно проживала з начальником слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Володимиром Вороняком, пише “Громадський Простір”.

Наразі суддя Стефанів є претендентом на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду. Її профайл на сайті “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” можна знайти за посиланням.

Координатор кампанії “ЧЕСНО.Фільтруй суд!” в Івано-Франківській області Віталій Світлик прокоментував ситуацію з суддею Стефанів на своїй сторнці у Facebook: “Ось частинка нашої роботи з моніторингу суддів! 150 кандидатів, які не мають стати суддями Верховного Суду. Антирейтинг Руху ЧЕСНО! Не обійшлось і без наших суддів. Прикарпаття представляє знову ж таки суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Стефанів Надія, екс-голова суду. Будемо і далі ламати цей “Бастіон закритості”.

До антирейтингу Руху ЧЕСНО активісти включили тих претендентів, щодо яких у відкритих джерелах є інформація про ухвалення ними сумнівних рішень, причетності до корупції або порушення прав людини, непрозорості або надмірності статків, що не відповідають доходам, або які були помічені у неетичній поведінці, мають родинні та комерційні зв’язки, що можуть призвести або призводили до конфлікту інтересів.

До антирейтингу Руху ЧЕСНО потрапили 150 кандидатів із 382-х заявлених. З детальним списком всіх, хто потрапив до антирейтингу можна ознайомитись за посиланням.

Джерело: Галицький Кореспондент

Будемо вдячні за поширення: