А судді хто? Що декларують судді Івано-Франківського міського суду

Чому судді Івано-Франківського міського суду не декларують житло, яким користуються та не вказують вартості автомобілів? Центр Політичних Студій проаналізував декларації суддів.

Івано-Франківський міський суд цьогоріч очолив Лев Кишакевич. У міському суді він працює з 2003 року. В декларацію суддя вніс дві квартири у Івано-Франківську – одну власну, одну у спільній власності. Також у суді є гараж. У дружини є дві земельні ділянки – в Івано-Франківську та Угриневі. Дані збігаються з реєстром нерухомого майна.

Дружина судді Ірина Кишакевич працює в медичному університеті. Володіє автомобілем Toyota Rav 4.

Тарас Антоняк був попереднім очільником суду, тепер обраний заступником голови. Суддею працює з 2006 року. В декларацію вніс квартиру у спільній власності в Івано-Франківську. Дружина судді також має квартиру у спільній власності та право на користування ще однією квартирою та гаражем. Також у спільній власності дружини є земельна ділянка в селі Підлужжя. З реєстру нерухомого майна не вдалось отримати витяг на заступника голови суду. Як тільки інформація буде доступня – одразу ж з’явиться на сайті проекту.

У дружини судді є автомобіль ВАЗ 212140 (“Нива”). Суддя Антоняк має право на користування Mitsubishi Pajero Sport, який належить третій особі.

Дружина Окана Антоняк займається підприємницькою діяльністю.

Ольга Бабій працює суддею з 2012 року. До того пропрацювала на різних посадах в міському суді з 2006 року. В декларацію внесла квартиру у спільній власності в Івано-Франківську та право користування на квартиру громадянського чоловіка. Окрім цієї квартири, громадянський чоловік судді Бабій має ще квартиру в Коломиї.

Їздить суддя на Nissan Qashqai. Її громадянський чоловік – Віталій Попадюк працює у прокуратурі.  

Витяг з реєстру нерухомого майна стосовно судді Бабій склав 32 сторінки з інформацією про нерухомість в Чернігівській, Тернопільській та Київській областях. Суддя зазначила, що має нерухомість лише в Івано-Франківську та надала на підтвердження витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, взятий за власними персональними даними.

Іннеса Болюк стала суддею в 2011 році. Згідно декларації суддя не має власного житла – є лише гараж в Рогатині та земля в селі Черче на Рогатинщині. Сама ж суддя вказала місцем реєстрації село Мостище у Калуському районі. В роз’ясненні НАЗК вказано, що декларант повинен вносити в декларацію навіть орендоване чи на праві безоплатного користування житло. Логіка проста – людин мусить десь жити.

“Так, у мене дійсно нема житла. Я проживаю у будинку матері в Калуському районі. Там же й зареєстрована. Я не вказувала той будинок в декларацію, бо він мені не належить і я розуміла, що не потрібно цього робити” – пояснює суддя.

Проте в реєстрі нерухомого майна зазначено, що суддя Болюк у 2012 році набула у власність домоволодіння у Рогатині.

“Це не зовсім домоволодіння – це перероблена літня кухня. Я розлучилась з чоловіком у 2011 році і коли ділили майно – він, за договором дарування передав дім мені”, – коментує Іннеса Болюк“В 2012 році я перевелась у Івано-Франківськ і думала, що він мені не знадобиться. Тому написала договір дарування іншій жінці в 2014 році. Я не знаю, чому дім відображається в реєстрі, але всі документи, що підтверджують відчуження я маю на руках”.

Їздить суддя Болюк на Nissan Juke взятому в кредит.

“Я автомобіль придбала, бо їжджу чи не кожен день з Калуського району в Івано-Франківськ на роботу” – зазначає суддя.

Галина Домбровська призначена суддею в 2012 році. В декларацію внесла право власності на частину житлового будинку в селі Вигода на Долинщині та квартиру в Києві.

“Цю квартиру мені купили батьки. Я, на той час, працювала в Києві і ми думали, що треба купити квартиру. Але потім мене призначили суддею в Івано-Франківськ”, – коментує суддя, – “Стосовно квартири я вже давала пояснення в податковій при люстраційній перевірці”.

В 2015 році місцем фактичного проживання вказала Івано-Франківськ, проте жодної нерухомості не зазначила.

“Напевно помилково вказала. Я дійсно живу в селі Вигода і кожного дня їжджу звідти на роботу”, – зазначає суддя Домбровська.

У декларації 2014 року чоловік судді декларував ще квартиру, площею у 49,7 квадратних метрів, проте уже в декларації 2015 року така квартира не фігурує, як і не фігурують кошти, отримані за її відчуження.

“Це мій колишній чоловік. В 2013 році ми жили в квартирі його матері і він вказував її як майно, яким користується. Потім мама ту квартиру продала. Оскільки він не мав на неї права власності – то і не міг вказати прибуток з продажу”, – зазначає Домбровська.

У чоловіка судді є автомобіль Toyota Camry. Іван Домбровський працює головним консультантом у Вищому адміністративному суді України.

У витягу з реєстру нерухомого майна у судді Домбровської зазначена нерухомість у Хмельницькій області. Суддя запевнила, що вся нерухомість, якою вона володіє вказана в декларації і надала витяг з реєстру нерухомого майна, взятий за власними персональними даними, який підтверджує її слова.

Олеся Зеленко суддею стала в 2013 році. До того 10 років пропрацювала в прокуратурі. В декларацію суддя внесла лише квартиру в Івано-Франківську, яка фігурує і у реєстрі нерухомого майна.

Суддя Зеленко живе разом з дочкою. Колишній чоловік, Василь Зеленко, працює в прокуратурі Івано-Франківської області.

Наталія Деркач суддею працює з 2001 року. Задекларувала лише комору в Івано-Франківську та квартиру у спільній власності з дітьми. Ціну на них суддя не вказала.

“Ця квартира здана в 2008 році. Але кошти за неї вносились частинами, як дольова участь у будівництві”, – зазначає суддя, – “Підставою набуття права власності є розпорядження міського голови, можу вам його показати. Я не зберегла усі квитанції, тому не могла вказати точну ціну”.

Реєстр нерухомого майна видав на ім’я судді витяг на 37 сторінок з указанням нерухомості в Чернігівській, Київській та Полтавській областях. Суддя надала витяг з реєстру нерухомого майна за власними даними, де зазначено, що у її власності є лише частина квартири та комора у Івано-Франківську.

Іванна Ковалюк у 2009 році призначена суддею. В декларації у судді фігурує земельна ділянка в селищі Смодна на Косівщині та право безоплатного користування на квартиру в Івано-Франківську.  У 2015 році суддя вказала фактичним місцем проживання Івано-Франківськ, проте, як і частина колег, не вказала житлової площі.

“Я знімала квартиру за усною домовленістю. На той момент не було вимоги до документів, тому не декларувала”, – пояснює суддя Ковалюк.

Олег Лазарів у 2005 році став суддею міського суду. Згідно декларації – суддя Лазарів власного майна не має. У дружини є власна земельна ділянка. А суддя має право безоплатного користування землею, будинком, гаражем та літньою кухнею в Тисмениці.

Як і колега по суду, Олег Лазарів у декларації 2015 року вказав місцем реєстрації Тисменицю, проте не вказав там житлової площі. Уже через рік суддя задекларував право користування будинком, кухнею, гаражем та землею. І датується воно в декларації з 2013 року.

В 2015 році я проживав у тещі в Тисмениці. У 2016 році закінчилось будівництво будинку, який я одразу ж задекларував. Саме з 2016 року діє правочин. Сам будинок будувався довгий час”, – зазначає суддя Лазарів“В 2013 році моя бабуся подарувала моїй мамі цей будинок у недобудованому стані, тому і вказували цю дату в декларацію, як дату набуття”.

В 2016 році суддя придбав Renault Laguna. Попередньо дружина продала Renault Logan. Дружина, Галина Лазарів працює керівником апарату Тисменицького районного суду.

Витяг з реєстру нерухомого майна на суддів Ковалюк та Лазарів отримати не вдалось. Як тільки інформація стане доступною – одразу буде опублікована на сайті проекту.

Любомир Островський має 17 років суддівського стажу. В декларацію вніс будинок у спільній власності в Тисмениці та земельну ділянку дружини у тій самій Тисмениці. Дані співпадають з реєстром нерухомого майна.

У судді є власний Volkswagen Golf  та Toyota Camry, яка належить третій особі.

Ірина Пастернак працює в міському суді з 2000 року на різних посадах. В 2008 році призначена суддею. Згідно декларації – суддя наймає квартиру в Івано-Франківську. У чоловіка судді є житловий будинок та дві земельні ділянки в селі Кам’яне, Жидачівського району на Львівщині.

У витягу з реєстру нерухомого майна зазначається, що суддя може володіти квартирою у Львові та садовим будинком у Дрогобицькому районі на Львівщині.

“Я уродженка Івано-Франківська. То, напевно, витяг взяли на однофамільців”, – коментує суддя Пастернак.

На підтвердження суддя надала витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, взятий за її персональними даними.

Чоловік судді їздить на Mercedes E 220, на який має право користування.

Мирослава Польська суддею призначена в 2012 році. Задекларувала суддя власні землю та будинок в Яремче. Має право безплатного користування квартирою в Івано-Франківську. Ці дані присутні і у витягу з реєстру нерухомого майна.  У 2015 році житла в Івано-Франківську, судячи з декларації, не було.

Володимир Попович має 8 років адвокатської практики та працює суддею з 2012 року. У 2015 році суддя вносив в декларацію лише дружину. З нерухомості лише земельну ділянку в Хриплині і квартиру дружини в Івано-Франківську. Даних з реєстру нерухомого майна стосовно судді отримати не вдалось. Як тільки інформація стане доступною – вона одразу ж з’явиться на сайті проекту.

У декларацію 2016 року  внесені ще батько та рідний брат. У батька є житловий будинок та чотири земельні ділянки в Івано-Франківську. Батько – Степан Попович, теж був суддею, щоправда апеляційного суду. Звільнився у 2016 році.

У рідного брата судді є два гаражі в Івано-Франківську та три земельні ділянки в Богородчанському районі загальною площею понад 3 га. Дві земельних ділянки його, одна – орендована.

Суддя їздить на Audi A6 Allroad придбаній у 2012 році за 55 568 грн, при тому, що ціна такого автомобіля тримається в районі 10 000 доларів США.

“Я це авто купив на біржі – брав участь в торгах. Я не робив оцінки, так експерти його оцінили”, – коментує суддя.

Для підтвердження надав документ про придбання автомобіля.


У батька є Jeep Compas, придбаний у 2014 році за 98 000 грн. На сайтах продажу автомобілів такий позашляховик, в середньому вартує 12 000 доларів США.

“Тут коментувати ціну я не можу. Мені батько таку ціну надав – я її вказав в декларації”, – зазначає Попович.

У брата судді є автомобіль Nissan Sanny набутий в 2013 році, проте ціна за нього не вказана.

Дмитро Руденко з 2010 року працює суддею. В декларацію суддя вніс квартиру в селі Вовчинець, поряд з Франківськом, яку подарував судді батько. Цікаво, що минулоріч квартира обійшлась у 2 101 грн за квадратний метр, у той час,  як вартість квадратного метра в середньому коштує 7 000 грн.

“Цю квартиру мені подарував батько в 2016 році. А придбав її ще у 2012 році. Оскільки нової оцінки ми не робили – я вказав ціну станом на 2012 рік”, – пояснює Руденко.  

У декларації 2015 року суддя не вказав жодного нерухомого майна, проте зазначив місцем реєстрації Івано-Франківськ. Нагадаємо, що згідно роз’яснень НАЗК, слід вказувати в декларацію нерухомість якою користуєшся.

“Я жив у квартирі батьків. Оскільки в мене на квартиру не було правових підстав і не було таких роз’яснень до заповнення декларацій – то я не вказував її”, – зазначає суддя.

Також у 2016 році суддя придбав Mercedes S 320 за 74 000 гривень. У той час, як на ринку вона коштує в середньому 7 000 доларів США.

“Цей “Мереседес” дійсно так коштував. Я його знайшов на сайті, десь за 4 тисячі доларів, але коли приїхав дивитись і побачив стан. Фактично продавець скинув ціну, бо розумів, що я не куплю авто у такому стані і за такі гроші”, – каже суддя Руденко.

У декларації 2015 року фігурували ще дружина та двоє дітей судді. Суддя пояснив, що розлучився, і, оскільки не живе разом з ними – то і не вказував у декларацію.

У витягу з реєстру нерухомого майна стосовно судді Руденка фігурувала нерухомість в Луганській та Дніпропетровській областях. Суддя надав витяг з реєстру, взятий за персональними даними, на підтвердження відсутності нерухомості у згаданих областях.

“В мене є лише квартира в Івано-Франківську. Наразі ще оформляємо спадщину, тому у витягу згодом з’явиться ще земельна ділянка”, – повідомив суддя.

Роман Хоростіль призначений суддею у 2012 році. Згідно декларації суддя має земельну ділянку в селі Нежухів у Стрийському районі, яка відображена і в реєстрі нерухомго майна та безоплатне право користування на земельну ділянку та будинок в Микитинцях.

Згідно декларації за 2016 рік – суддя отримав 30 000 гривень за продаж рухомого майна, хоча в 2015 році жодного рухомого майна не декларував. У власності дружини в 2015 році був позашляховик Mitsubishi Pajero, проданий у 2016-му. Тоді ж вона придбала авто Renault Grand Scenic за 30 000 гривень. Ринкова ціна аналогічного авто складає 11 000 доларів США.

“Дружина продала Pajero на початку 2016 року. У квінті я придбав Renault Grand Scenic. Дійсно за 30 000 гривень – він був пригнаний з-за кордону, побитий, тому така ціна. За кілька місяців я його продав. Суттєві зміни не вносив, бо витрата не перевищувала 50 мінімальних зарплат”, – пояснює суддя Хоростіль, – “Згодом був куплений автомобіль такої ж марки і моделі, також пригнаний. Ми його ремонтували і більше року їздили на ньому. Вже у 2017 році його продали і придбали інший. Я подавав повідомлення про суттєві зміни”.

У 2015 році суддя продав ще два авто Audi 100 та Hyundai Accent, вказані в декларації 2014 року. Суми продажу автомобілів 80 000 і 50 000 грн.

“Ауді” був проданий за дорученням ще кілька років до того. Я ще тоді навіть суддею не працював. Потім мені повідомили, що він знятий з реєстрації і я вніс в декларацію цю суму”, – каже суддя, – “Щодо Accent, то там була зламана автоматична коробка передач. Заміна вартувала десь півтори тисячі доларів, тому ми вирішили продати за таку ціну, щоб не ремонтувати”.

Дружина судді Уляна Хоростіль працює помічником судді у тому ж Івано-Франківському міському суді.

Олег Шамотайло  в 2011 став суддею. До того 7 років пропрацював у податковій міліції. В декларацію суддя вніс дві земельні ділянки, житловий будинок, гараж, два сараї, та погріб у селі Рогізна Кам’янець-Подільського району. Також має дві квартири в Івано-Франківську – одну власну а іншу у спільній власності. Ці дані вказані і в реєстрі нерухомого майна.

У судді є два авто – батьків Mercedes 200 D і KIA Ceed, що належить третій особі.

“В мене є два автомобілі на праві користування. Я кілька разів на рік користуюсь батьковим авто, тому вношу в декларацію. Інше авто, яким користуюсь належить тестеві”, – коментує суддя Шамотайло.

Дружина судді – Богдана Шамотайло працює головним державним інспектором фіскальної служби в Івано-Франківській області. За 2016 рік не вказана заробітня плата дружини.

“Дружина народила дитину і пішла в декретну відпустку. Тому не вказували заробітню плату”, – зазначив суддя.

Станіслав Бородовський у 2012 році призначений суддею Снятинського районного суду. У 2014 році переведений до Івано-Франківського міського суду. Згідно декларації суддя власного майна не має. У декларації 2015 року суддя не вказував ніякої житлової площі.

“Я уже багато разів це коментував. В 2015 році я вказував житловий будинок. Проте він зазначений як садиба і в декларації відобразився земельною ділянкою”, – коментує суддя, –  “Я звертався до НАЗК з цим зауваженням, але належної відповіді не отримав. Уже в 2016 році відображений цей будинок”.

У дружини є дві земельні ділянки в Тисменицькому районі, дві у Івано-Франківську. Також дружина має дім та гараж у Івано-Франківську та орендує офіс в Івано-Франківського архиєпархіального управління УГКЦ. Теща судді у 2016 році набула у власність землю в Івано-Франківську.

Дружина їздить на Toyota Auris а у тещі два автомобіля – Toyota RAV 4 та KIA Sportege. На жодне з авто не вказана ціна.

“Автомобіль дружини придбаний за 10 років до того, як я вносив його в е-декларацію Документи не збереглись і я не можу вказати ціну”, – каже суддя, – “Інші авто не мої. У мене не було інформації про їх ціну, я просто вписував дані з техпаспорту а не договорів купівлі-продажу”.

Витяг з реєстру нерухомого майна отримати не вдалось. Як тільки буде доступна така інформація – вона одразу з’явиться на сайті проекту.

Олена Татарінова почала працювати суддею в 2007 році в Луганську. У 2015 році переведена до Івано-Франківського міського суду. Задекларувала суддя дві квартири в Луганську – свою та чоловікову.  Чоловік має право власності ще на частину квартири в місті Лутугине на Луганщині. Також, як член садового товариства суддя має право користування садовим будинком та садовим участком в селі Пшеничники в Станично-Луганському районі. У Івано-Франківську суддя має право користування квартирою.

У чоловіка судді є два авто – Mazda CX-7 та BMW 518. Ціни на авто не вказані.

“У 2014 році ці автомобілі мій чоловік отримав  у спадщину. У свідоцтві ціна не зазначена, а оцінку ми не проводили. тому і не могли вписати вартість в декларацію”, – коментує суддя.

Людмила Мелещенко в 2012 році призначена суддею Єнакієвського міського суду. В 2015 році переведена до Івано-Франківська. Згідно з декларацією у Єнакієвому в батька судді залишилась квартира та недобудований будинок. У Івано-Франківську суддя має право тимчасового користування квартирою. У 2015 році суддя не внесла жодного житла в Івано-Франківську, попри те, що декларувала тут фактичне місце проживання.

“Я не мала постійного місця проживання тут у 2015 році. Я постійно змінювала квартири. Уже в 2016 році почала постійно орендувати квартиру” – коментує суддя Мелещенко.

У родини є автомобіль АЗЛК 2140

Невдовзі після переведення до Івано-Франківського міського суду Людмила Мелещенко винесла рішення на користь місцевого підприємця Ріяфета Гасімова, таким чином продовживши термін оренди земельної ділянки у 1,8 га поблизу міського озера. На цій ділянці здійснюється незаконне будівництво. Наступного дня судді міського суду заявили про те, що не підтримують рішення колеги. Про це на брифінгу зазначив тодішній очільник суду Тарас Антоняк. Він також додав, що має сумніви щодо правової сторони цього рішення.

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.

Автори:

Віталій Світлик – керівник проекту

Михайло Джогола – аналітик проекту

Будемо вдячні за поширення:

А судді хто? Чим живуть і що декларують судді Апеляційного суду

На чому їздять, як живуть та за скільки купують нерухомість Прикарпатські судді? Центр Політичних Студій проаналізував декларації суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Богдан Гриновецький вдруге очолив Апеляційний суд Івано-Франківської області навесні цього року.  

В декларацію вніс квартиру і гараж в Івано-Франківську у спільній власності з дружиною. Дані співпадають з реєстром нерухомого майна.

Також, спільно з дружиною, володіє авто VolksWagen Passat.

Заступник голови суду Володимир Гандзюк має понад 20 років суддівського стажу. В декларації суддя вказав земельну ділянку та житловий будинок в Надвірній та власність на частину квартири в Івано-Франківську. Ці дані співпадають з реєстром нерухомого майна.

Дружина володіє земельними ділянками в Угорниках та Старому Лисці  Тисминецького району, Надвірній та в селі Гвізд Надвірнянського району. У тому ж Гвізді дружина має кафе. У Старому Лисці дружина будує будинок.

Суддя Гандзюк їздить на Opel Astra. 13 липня минулого року він вчинив адміністративне правопорушення – був затриманий керуючи автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. За що отримав стягнення у розмірі 3400 грн.

Дружина судді, Ірина Гандзюк має адвокатську практику в Надвірній та веде підприємницьку діяльність.

Ще один заступник голови суду Віталій Девляшевський працює суддею з 1992 року. Задекларував 3 земельні ділянки в Івано-Франківську та одну в Павлівці. У спільній власності має дві квартири, гараж, офіс та торгово-офісне приміщення в Івано-Франківську. Дружина володіє земельною ділянкою в Микитинцях. Разом із дружиною заступник голови суду будує садовий будинок в Івано-Франківську.

У судді є дві машини марки Volvo – 340 та V 40. Дружина їздить на Subaru Legasy

Дружина, Світлана Девляшевська працює нотаріусом в Івано-Франківську. Дружина та син судді мають пенсію.

“Мій син інвалід І групи. В нього була родова травма, він має пенсію” – коментує суддя Девляшевський.

Згідно з реєстром нерухомого майна – у судді може бути ще одна квартира та нежитлові приміщення в Івано-Франківську, які він міг не внести в декларацію.

“Ця квартира, про яку ви говорите, переведена в офісне приміщення. Моя дружина працює нотаріусом, тому ми цю квартиру переробили в офісне приміщення.Але ОБТІ не зняли квартиру з реєстрації”, – зазначає Девляшевський“В 2011 році ми викупили в сусіда підвальні приміщення, реконструювали і ввели в експлуатацію об’єднавши з іншими офісним приміщенням. Документи про це я подавав у податкову ще у 2014 році при люстраційній перевірці”.

Суддя надав документи, що підтверджують дії з переобладанання та реконструкцію приміщень.

Богдан Кукурудз очолює судову палату з розгляду кримінальних справ в Апеляційному суді. Задекларував суддя будинок та земельну ділянку в Угринові, землю в Хриплині та гараж в Івано-Франківську. Дані підтверджуютья реєстром речових прав на нерухоме майно.

У судді є автомобіль Chevrolet Niva, дружина їздить на Toyota Auris. Також Кукурудз має право користування на Subaru Outback, який належить Василю Івановичу Кукурудзу, очевидно брату.  

Роман Матківський є секретарем судової палати з розгляду цивільних справ. Задекларував земельну ділянку у Марківцях, Тисменецького району та право користування квартирою в Івано-Франківську. Житло судді надала міська рада.

У тих же Марківцях суддя, спільно з дружиною, будує житловий будинок. Витяг з реєстру нерухомого майна отримати не вдалось, як тільки дані з’являться на сайті проекту.

У власності судді автомобіль Shkoda Octavia, ВАЗ 2101 та мінітрактор.

Ігор Бойчук судить з 1992 року. В декларацію суддя вніс будинок у Крихівцях, на який у нього із дружиною спільна власність. Дружина володіє земельною ділянкою в Крихівцях, та ще одну має в користування. Дочка має половину квартири в Івано-Франківську.

Дружина має ще один об’єкт незавершеного будівництва – літню кухню з гаражем у Крихівцях. А у самого судді – недобудований гараж у Івано-Франківську.

Також дружин має у власності авто – Audi A6, вартість якого не вказана.

“За правилами заповнення декларації – якщо я не пам’ятаю вартість – я її не вказую”, – коментує суддя, – “У минулому році я брав участь у конкурсі до Верховного Суду і виникали питання щодо авто – я ходив у податкову, піднімав документи. Моє авто коштує в районі 110 000 грн”.

Син судді, Тарас Бойчук, працює помічником судді у тому ж Апеляційному суді.

У реєстрі нерухомого майна витяг на суддю Бойчука склав 24 сторінки із зазначенням нерухомості в Богородчанському, Рожнятівському районах, містах Коломиї і Калуші.

“Я своє майно вказав у декларації повністю. Це, що є у витягах – це майно однофамільців. Я не можу відповідати за інших Бойчуків”, – зазначив суддя.

Суддя Ігор Бойчук відмовився надати власний витяг з реєстру на підтвердження своїх слів.

Володимир Васильковський також судить з 1992 року. Задекларував дві квартири – в Івано-Франківську та Коломиї. В процесі будівництва ще є гараж та літня кухня в Коломиї. Дані збігаються з реєстром нерухомого майна.

Їздить суддя на Volkswagen Passat та має довіреність на Hyundai Santa Fe, який належить сину, також судді, правда Коломийського міськрайонного суду Віктору Васильковському.

Ярослав Горблянський ще з 1985 року працює суддею. В декларацію вніс житловий будинок, стайню та стодолу в селі Липовиця на Рожнятівщині. В декларації 2015 року стайня та стодола, набуті у 2012 році не фігурували. Також володіє квартирою і коморою у Івано-Франківську. У дружини є квартира в Калуші. У 2016 році суддя продав земельну ділянку та гараж в Калуші.

У витягу з реєстру нерухомого майна на ім’я судді Горблянського є інформація про те, що він потенційно може володіти квартирою в селі Угринів, поряд з Івано-Франківськом.

Інформація може стосуватись однофамільців

5 вересня Вища рада правосуддя звільнила суддю Гроблянського з посади у зв’язку з поданою заявою про відставку.

На час написання статті до адміністрації суду здійснювалось звернення для надання суддями коментарів, проте суддя Горблянський коментар так і не надав.

Марія Горейко має 15-річний судовий стаж. Задекларувала 3 земельні ділянки в селі Черніїїв, будинок та господарські приміщення у тому ж селі. Цікаво, що ціну нерухомості суддя не вказала. Проте дані в декларації співпадають з даними реєстру нерухомого майна.

“Ця хата будувалась ще у 85-му році. У 1988 році батьки записали її на мене. У старій технічній документації вказана ціна в рублях, тому я її не вносила, а нової документації ми не робили”, – каже суддя.

В декларацію суддя внесла чоловіка. Живуть вони на заробітню плату судді та пенсію її чоловіка. Цікаво, що в декларації 2015 року суддя вказувала ще свою пенсію, але в 2016 року в декларації її не було.

“Так, у мене була пенсія по інвалідності – я інвалід ІІІ групи. Але у 2016 році, здається у квітні, законом тимчасово припинились виплати для суддів. Тому пенсію не вказувала”, – коментує суддя Горейко.

Ірина Максюта переведена в апеляційний суд з Луганська у 2015 році, де пропрацювала 13 років. До того 8 років пропрацювала в органах УМВС. Задекларувала квартиру в спільній з чоловіком власності у м.Луганську та орендовану квартиру в Івано-Франківську.

Спільно з чоловіком суддя володіє автомобілями ВАЗ 21063 та Shkoda Octavia.

Окрім задекларованої, у реєстрі нерухомого майна за суддею Максютою значиться нерухомість у Полтавській області. Проте суддя зазначила, що нерухомість. напевно, належить однофамільцю і погодилась надати витяг з реєстру нерухомого майна, взятого за своїми персональними даними.

“Я родом з Хмельниччини, потім працювала у Луганську. Це майно не належить мені. Скоріш за все. в мене є однофамільці” – коментує суддя.

Андрій Малєєв суддею став у 2012 році. Задекларував квартиру у спільній власності та гараж, що належить дружині у Івано-Франківську.

Дружина, Олена Малєєва суддя Господарського суду Івано-Франківської області.

В реєстрі нерухомого майна на ім’я судді Малєєва видало інформацію про право власності на квартиру в місті Дунаївці на Хмельниччині.

Галина Мелінишин в апеляційному суді працює з 1993 року. В декларації суддя вказала квартиру в Івано-Франківську, та три земельні ділянки в селі Попелів Тлумацького району. Дві ділянки вона набула у власність в 2015 році, однак вартості цих ділянок суддя не вказала. Дані співпадають з даними реєстру нерухомого майна.

“Ці ділянки я успадкувала ще у 1998 році від матері. Сертифікати і державні акти на землю отримала аж у 2015 році. Ціни немає, тому що відсутня методика оцінки землі”, – пояснила суддя.

Лілія Василишин у суді працює з 2004 року. В декларацію внесла  власну квартиру, придбану в 2007 році за 7 гривень та квартиру чоловіка в Івано-Франківську.

“Цю квартиру я не купила, а приватизувала. І в декларацію я вписала ціну зі свідоцтва на право власності”, – коментує суддя Василишин, – “По цій квартирі є висновок податкової, зроблений при першій люстраційні перевірці у 2014 році”.

Чоловік судді, Віталій Василишин працює в ІФНУНГ.

Оксана Пнівчук суддею працює з 1996 року. Задекларувала частину квартири в Івано-Франківську.

Суддя внесла в декларацію чоловіка Богдана Пнівчука, у декларації 2015 року фігурувала дочка. Цікаво, що чоловік судді уже протягом трьох років не декларує ніякого доходу.

“Чоловік дійсно не працює. Звільнившись з “Укртелекому” він певний час був на обліку в служби зайнятості, але роботу так і не знайшов. Тому його доходу в декларації немає”, – коментує суддя Пнівчук.

У витягу з реєстру нерухомого майна стосовно судді Пнівчук фігурує ще ¼ квартири в місті Коломия.

“У мене немає ¼ квартири в Коломиї. Напевно однофамілець. Пнівчуків в Коломиї є багато”, – каже суддя.

На час написання статті суддя знаходилась в Києві на навчаннях, після повернення пообіцяла надати витяг з реєстру нерухомого майна на підтвердження своїх слів.

Олександра Томин почала працювати суддею з 2006 року. Суддя задекларувала житловий будинок та дві земельні ділянки в селі Серафинці на Городенківщині. Площа будинку – 16 квадратних метрів.

“Тих 16 квадратних метрів – це аварійна хата ще 1890 року побудови. Вона глиняна. Належала моїй бабусі, після її смерті вона перейшла мені у спадок. Оскільки вона в моїй власності, то я вказую її в декларацію”, – зазначає суддя.

У 2016 році суддя набула у власність дві квартири в Івано-Франківську. Одну з них суддя придбала сама, а іншу отримала в подарунок від городенківського адвоката Олексія Буждигана. Його ж квартирою в селі Серафинці суддя користувалась у 2015 році. Вартість одного квадратного метра подарованої квартири складає 1 594 грн, в той час, як мінімальна вартість квадратного метра у Івано-Франківську складає 7 000 грн.

“Квартиру в Івано-Франківську мені подарував батько. Він колишній суддя, донедавна працював адвокатом але практику уже припинив”, – коментує суддя Томин“Ціна така тому, що договір дарування, при першому ступені спорідненості, не оподатковується і ми вказали ціну, яка була оптимальною. Нас консультував нотаріус”.

Цікавий момент: квартира, якою суддя у 2015 році користувалась у Серафинцях мала площу 138 квадратних метрів. Таку ж площу має квартира, придбана у Івано-Франківську в 2016 році.

“Мова йде про одну квартиру. Оскільки я була в ній прописана, то мала право користування. В 2016 році батько мені її подарував. Але, при заповненні деклараціїї я вписувала місце прописки власника квартири, тобто батька, який прописаний у Серафинцях. Тому вийшло неспівпадіння”, – пояснює суддя Томин.

Два роки поспіль суддя не вказує заробітню плату. Проте отримує допомогу при народження дитини, субсидію та допомогу малозабезпеченій сім’ї.

“Я перебувала у декретній відпустці, тому не отримувала заробітню плату а лише виплати від департаменту соціальної політики”, – коментує Томин.

Другу квартиру суддя набула за кошти, набуті за рішенням суду. У 2015 році суддя отримала відшкодування за неотримане житло.

“У 2013 році було рішення суду на відшкодування житла. Я, як суддя мала право на отримання квартири. Прийшли вони у 2015 році. Кошти мають цільове призначення і я на них купила квартиру”, – зазначає суддя, – “Мені батько доклав кошти, вони відображені як подарунок в декларації. Оскільки гроші знецінились з 2013 року, то потрібно було докласти. А так, як я була у декреті – то батько мені їх доклав”.

Василь Фединяк з 1993 року веде суддівську практику. Задекларував у спільній власності квартири в Калуші та Івано-Франківську, які відображені в реєстрі нерухомого майна. Також суддя вказав право користування квартирою в Івано-Франківську, що належить третій особі.

Суддя Фединяк їздить на Audi A6.

Людмила Ясеновенко суддею стала в 1994 році. В декларації суддя вказала, що має у власності квартиру в Івано-Франківську. У 2015 році набула у власність дві земельні ділянки, загальною площею у майже 1,3 га в селі Підгір’я Богородчанського району. Дані співпадають з реєстром нерухомого майна.

“Ця земля – спадок від батька. Він був членом колгоспу, тому потім отримав пай. Ціни немає тому, що немає методики її оцінки”, – зазначає суддя.

Суддя Ясеновенко їздить на авто Subaru Impreza.

Олександр Васильєв з 1993 року працював суддею у місті Макіївка. З 2015 року працює в Івано-Франківську.  У Івано-Франківську суддя задекларував орендовану квартиру. Власного майна не має. У дружини є квартира та житловий будинок у Донецьку. Також в декларацію суддя вніс тещу – у неї є квартира, житловий будинок, земельна ділянка та нежитлове приміщення у Донецьку. Отримати витяг з реєстру нерухомого майна не вдалось, як тільки інформація з’явиться – одразу буде опублікована на сайті проекту.

Суддя їздить на Mitsubishi Outlander, у дружити є автомобілі Nissa Note та Москвич 2140.

Дружина, Неля Васильєва, працює завідуючою Тлумацької державної нотаріальної контори.

Володимир Повзло також родом з Донеччини. З 2000 року працював суддею у Донецьку, 2015 року переведений  до Івано-Франківська. У декларацію вніс лише право користування квартирою в Крихівцях. Житло належить Повзло Валентині Василівній.

Їй же належить автомобіль Toyota RAV 4, яким користується суддя. Квадратний метр житла, яким користується суддя, коштує менше 1000 грн, при тому, що середня вартість житла у Франківську складає 7 000 грн.

“Квартира належить батькам. Вони переїжджають до Івано-Франківська. Я вказував таку ціну, яку сказали вони”, – коментує Суддя.

У 2016 році суддя продав свій автомобіль  Toyota Corolla.

У декларації 2014 року суддя зазначав гараж, проте у деклараціях наступних років така нерухомість вже не фігурує.

“Гараж у Донецьку мені не належав. Я ним користувався, тому вказував у декларації. Тепер я переїхав з Донецька, тому не вписував”, – коментує суддя Повзло.

Також у 2013 і 2014 роках суддя Повзло вносив у декларацію донецького нотаріуса Нонну Прилуцьку та її сина, проте ступені зв’язків з ними не вказував.

Отримати витяг з реєстру нерухомого майна стосовно суддів Васильєва і Повзло не вдалось, як тільки інформація з’явиться – одразу буде опублікована на сайті проекту.

Надія Стефанів з 1990 року працює на посаді судді. З 2010 по 2014 роки була головою суду.

В декларацію внесла квартиру в Івано-Франківську та земельну ділянку в селі Сваричів Рожнятівського району.

Також суддя внесла в декларацію цінне майно – Macbook та шубу. Їздить суддя Стефанів на Subaru Outback.

У 2017 році Надія Стефанів брала участь у конкурсі на посади до Верховного суду. 18 травня Громадська рада доброчесності дала висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики щодо Стефанів. У висновку йдеться про те, що суддя позитивно коментувала зміни до Закону “Про судоустрій і статус суддів”, який був у пакеті “законів 16 січня”. Також у висновку йдеться про те, що у 2016 році суддя отримала довіреність на “представництво інтересів та розпорядження майном” від третьої особи, у власності якої знаходиться нерухомість у Києві та Івано-Франківську.

25 травня Громадська рада доброчесності скасувала наданий висновок на підставі пояснення судді Стефанів про те, що їй телефонував кореспондент газети “Закон і Бізнес” з проханням надати письмовий коментар щодо ухвалених 16 січня законів Суддя в коментарі відмовила, проте, того ж дня, з’явився коментар на електронній версії газети.

28 липня стало відомо про те, що Надія Стефанів зайняла 29 місце у рейтингу з 30 кандидатів на зайняття посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Згідно даних з реєстру речових прав на нерухоме майно у судді Стефанів може ще бути ⅓ квартири у місті Броди на Львівщині.

Інформація може стосуватись однофамільців

На час написання статті було здійснено звернення в апарат Апеляційного суду для надання суддями коментарів. Коментар від судді Стефанів отримати не вдалось.

Юрій Шкрібляк з 1987 по 1994 роки працював у прокуратурі. В апеляційному суді почав працювати з 1994 року. В декларацію вніс дві квартири в Івано-Франківську та квартиру в Яремчі. У селі Великий Рожин Косівського району суддя має у власності понад 1,8 га землі та житловий будинок. Дані збігаються з інформацією в реєстрі нерухомого майна. Одна із квартир у Івано-Франківську коштувала судді 25 375 грн у 2009 році.

“Це квартира приватизована. Скоріш за все, ця сума – це доплати до приватизації. Колись так було, що не вистачало приватизаційних талонів або треба було доплачувати за додаткові квадратні метри. Тому така ціна”, – зазначає суддя Шкрібляк.

Дані з реєстру нерухомості співпадають із даними в декларації.

Юрій Шкрібляк їздить на Honda CR-V.

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.

Автори:

Віталій Світлик – керівник проекту

Михайло Джогола – аналітик проекту

Будемо вдячні за поширення:

А судді хто? Аналіз декларацій суддів Господарського суду

Чому судді купують автомобілі за цінами, втричі нижчими за ринкові? У кого судді орендують житло та транспорт? “Центр Політичних Студій” підготував аналіз декларацій суддів Господарського суду Івано-Франківської області.

Господарським судом в Івано-Франківській області керує суддя Марина Шіляк. Вона майже 20 років працює тут суддею, а в 2014 році була обрана головою суду. Згідно декларації у сім’ї судді є квартира та гараж в Івано-Франківську. Дані в декларації співпадають з даними реєстру нерухомого майна.

Чоловік судді працює адвокатом, має у власності офіс, дві земельні ділянки в Драгомирчанах, де будує будинок, а також одну ділянку в Тисмениці.

У родини два автомобіля марки Mitsubishi – Lanсer i Colt, перший належить судді, другий – її сину, студенту медичного університету, який придбав його в 2014 році, проте ціну не внесли в декларацію.

“Справа в тому, що ми втратили договір купівлі-продажу. Коли оформляли номерні знаки, ми його віддавали, і десь він втратився. А зараз я не можу пригадати, скільки він коштував – це старий автомобіль”, – коментує голова суду.

Олена Малєєва має суддівську родину – її чоловік, Андрій Малєєв судить у Апеляційному суді. Згідно декларації, у сім’ї є лише квартира та гараж у Івано-Франківську.  

Даних з реєстру нерухомого майна отримати не вдалось. Про них буде повідомлено на сайті проекту, як тільки вони з’являться.

У декларації 2015 року фігурував ще автомобіль Toyota RAV4, який належить сину Тарасу Малєєву.

Оксана Фанда задекларувала 6 земельних ділянок. У власності судді є земля в Підлужжі, у спільній власності – в Драгомирчанах. Чоловік судді має дві земельні ділянки у селі Бедриківці на Хмельниччині, площею 7,3 га. Також має одну власну ділянку в селі Посіч Тисменецького району та одну у спільній власності в тому ж селі. Суддя у спільній власності має дім у Драгомирчанах, а у її чоловіка у спільній власності будинок в селі Посіч.

В реєстрі нерухомого майна, окрім задекларованої власності у судді фігурує ще однокімнатна квартира в Івано-Франківську, набута у власність в 2005 році.

Дані можуть належати однофамільцям

У родини 4 авто – Chevrolet Captiva та Renault Sandero, вантажівка Ford та мікроавтобус Mercedes. Два останні автомобілі куплені у 2015 і 2016 роках за дуже низькими цінами. Ford Transit  49 000 грн, при ринковій вартості у 8 000 доларів США, а Mercedes Vito – 49 800 грн при середній ціні 14 000 доларів США  на ринку.

Анатолій Фанда депутат сільської ради села Посіч.

Суддя Оксана Фанда відмовилась давати коментар.

Суддя Петро Матуляк, згідно з декларації не має власної нерухомості – живе у місті Калуш в будинку, який належить третій особі Ірині Матуляк.  Разом із суддею живуть невістка, син та онук. У невістки є ще земельна ділянка в селі Угринів, поряд з Івано-Франківськом.

Син судді їздить на Subaru Impreza, придбаному у 2013 році, але ціна на авто не вказана, а у самого Матуляка два авто на праві користування – Mitsubishi L200 та Subaru Outback. У 2015 році в невістки судді, Інни Матуляк в декларації було ще авто BMW X5, проте вона його продала. До слова, невістка працює головним спеціалістом земельного відділу Калуського міськвиконкому.

“До неї вже зверталась прокуратура, всі питання закрили”, – коментує Матуляк, – “Там було питання в тому, як правильно декларувати, оскільки я декларацію здавав до 2016 року, а невістка уже  цього року, як держслужбовець, і ми не знали, як декларувати правильно”.

Син судді Олексій Матуляк має приватну адвокатську практику в Калуші та зареєстрований як ФОП, проте доходів від підприємницької діяльності сина суддя в декларацію не вніс.

Володимир Калашник не вніс жодного члена родини в декларацію. Має три земельні ділянки в Підпечарах і Хриплині. В тому ж Хриплині у судді є дача. У Івано-Франківську Калашник володіє двома квартирами та двома гаражами.

Не вдалось отримати дані стосовно судді в реєстрі нерухомості, інформація буде оприлюднена на сайті проекту, як тільки з’явиться.

У судді Калашника є три авто – Волга ГАЗ 3110, радянський позашляховик УАЗ, та вантажівка ГАЗ 66 ЗНГ.

Павло Шкіндер задекларував земельну ділянку, будинок з літньою кухнею і гаражем і сараєм у Крихівцях. Також суддя вказав у декларації огорожі, колонку та підвал. Ці дані співпадають з реєстром нерухомого майна.

“Раніше ми мали вказувати лише житлову площу в декларацію, а тепер нам рекомендували заповнювати згідно свідоцтва на право власності, тому я вказав це в декларацію”, – зазначає суддя Шкіндер.

У дружини є земельна ділянка в селі Микуличин, та 1% права власності на земельну ділянку в Крихівцях. Син має квартиру в Івано-Франківську.

“То не 1%, то ми вписували як 1/1, тобто повна власність. Ми напевно так записали просто”, – коментує Шкіндер.

Суддя має два авто – Toyota Camry та Deawoo Nubira, яким він володіє з 2003 року, хоча в декларації 2014 року воно не фігурувало. Дружина їздить на Opel Astra.

“Автомобіль Deawoo я ще давно за дорученням продав, а коли почав брати довідки на е-декларацію, то виявилось, що його не зняли з реєстрації. Тому я вказую його в декларацію”, – пояснює суддя.

Дружина судді Світлана Шкіндер працює приватним нотаріусом. Син, судячи з декларації працює разом із матір’ю.

Марія Фрич з кінця 80-х працює в Господарському суді. У декларації 2016 року суддя внесла земельну ділянку, дім та гараж у Вовчинці. Також квартиру доньки у Івано-Франківську. Ці дані відповідають витягу з реєстру нерухомого майна.

Проте у декларації 2015 року фігурували ще квартира і три земельні ділянки в Тисмениці і земельна ділянка в Терновиці, що належать чоловікові судді. Чоловік, доречі, два роки поспіль не вказує в декларації пенсію.

В декларації вказаний автомобіль дочки судді Людмили Воробець – Mitsubishi Colt. Людмила Воробець у 2012 році була офіційним спостерігачем на виборах до ВРУ кандидата від Партії Регіонів Ігоря Луканя.

Тетяна Максимів власного майна, згідно декларації не має. У її чоловіка є 5 земельних ділянок у Івано-Франківську, Тисмениці та Східниці. Також є два житлових будинки, в Івано-Франківську та Калуші, садовий будинок у Східниці, офіс, аптеку, нежитлове приміщення, слад, торгове приміщення, аптечний кіоск та будівля на спортивному майданчику.

Чоловік судді Ігор Максимів володіє ТОВ “В.М.Р”. Суддя їздить на автомобілі Ford Focus, у її чоловіка два авто – Honda Pilot та BMW 518.

Талія Валєєва з 2009 року працює в Господарському суді. Проте у деклараціях 2016 та 2015 років вказувала лиш квартиру батька, якою вона користується, і чоловікову квартиру в Києві. Жодного житла у Івано-Франківську в неї немає.  Як немає і жодного доходу в 2016 році окрім допомоги при народженні дитини.

В реєстрі нерухомого майна немає даних стосовно судді Валєєвої. Як тільки їх вдасться отримати – інформація буде оприлюднена на сайті проекту.

Голова суду Марина Шіляк пояснила, що суддя Валєєва зараз знаходиться у декретній відпустці і живе в Києві.

У родини також є авто Toyota RAV4, придбане у 2015 році, проте ціна за машину в декларацію не внесена.

Понад 93 000 доларів США члени сім’ї судді Валєєвої тримають готівкою.

Богдан Гриняк в декларацію вніс 3 квартири – право користування на житло в Івано-Франківську, та дві квартири у власності дружини в Монастириськах та Києві. У 2016 році разом з дружиною набули у власність по 2 земельні ділянки в Монастириськах, проте не вказали їх вартість. Така ж історія з гаражем у Вовчинцях. Також суддя має садовий будинок та гараж у Монастириськах. Всі дані, вказані в декларації співпадають з даними реєстру нерухомого майна.

У дружини є автомобіль Honda CR-V. Це ж авто було в попередній декларації на правах користування. Власником була третя особа. В 2016 році дружина придбала його всього за 45 000 грн. В той час, як аналогічні авто коштують 6 000 доларів США.

“Цей автомобіль дружині продали родичі. Вони довгий час жили за кордоном, а ми ним користувались”, – коментує суддя Гриняк“Тепер виїхали закордон на постійне проживання і продали дружині за такою ціною”.

Володимир Булка згідно декларації, власного майна не має. У дружини є будинок та земельна ділянка в Угринові. Квартири в Івано-Франківську та Бурштині і в тому ж Бурштині – гараж. Син у 2016 році придбав квартиру в Івано-Франківську. Цікаво, що в декларації не вказані доходи сина судді, а один квадратний метр купленого житла вартує 1 481 грн, в той час, як середня ціна квадратного метра в Івано-Франківську починається з 7 000 грн.

Це мансарда. Квартира не нова, у неї вже були власники”, – коментує Булка“Її знайшли за оголошенням в інтернеті, люди, які продавали – терміново виїздили в США чи Канаду, нажаль, не пам’ятаю. Ми вирішили купити квартиру за таку невелику суму для сина”.

Даних з реєстру нерухомого майна на суддю Булку немає, проте як тільки їх вдасться отримати – вони будуть опубліковані на сайті проекту.

У 2016 році суддя оформив право власності на авто Suzuki Grand Vitara, а син набув у власність Volkswagen Passat, щоправда ціну автомобіля в декларацію не вказав.

“На  Suzuki  я їздив ще з 2006 року по довіреності, а у 2016 році оформив її на себе”, – зазначає суддя, – “Автомобіль сину купили ми з дружиною за власні кошти”.

Світлана Кобецька не задекларувала ніякого житла.  У чоловіка судді є півгектара землі у селі Старий Мізунь на Долинщині. Там же будується будинок та гараж. Нагадаємо, що згідно інструкції НАЗК декларант обов’язково повинен вказати в декларації житло, навіть орендоване чи надане в безоплатне користування.

“Ми живемо у власному будинку, побудованому ще у 1992 році”, – коментує суддя Кобецька“Але ми не офомляли свідоцтво на право власності – законодавство не вимагало”.

Їздить суддя на позашляховику Nissan Pathfinder придбаному у 2012 році, проте ціна на таке авто не вказана. Зауважимо, що ціна такого авто на ринку складає в середньому 15 000 доларів США.

Інесса Кавлак володіє земельною ділянку в Новоселицькому районі Чернівецької області та має право користування житловим будинком в Драгомирчанах. Її чоловік має чимало нерухомості. Квартири в Івано-Франківську та Києві разом з двома машиномісцями. Земельні ділянки в Івано-Франківську, Крихівцях та селі Смодна на Косівщині. Дві земельні ділянки в селі Жураки на Богородчанщині та 8 земельних ділянок в селі Поляниця, поблизу гірськолижного курорту Буковель. У тій же Поляниці у нього є туристично-відпочинковий комплекс, 5 будинків відпочинку та сауна. З усіх об’єктів нерухомості у Поляниці ціни вказані лише за дві земельні ділянки, придбані у минулому році. Також у нього є частина приміщення гуртожитку в Івано-Франківську.

Не вдалоь отримати дані стосовно судді з реєстру нерухомого майна. Коли така інформація стане доступні – одразу ж з’явиться на сайті проекту.

Чоловік судді Василь Кавлак займається бізнесом. Зокрема є співзасновником ТОВ “В.Д. Груп” разом із депутатом Івано-Франківської обласної ради від УКРОПу Дмитром Сіреджуком. Саме “В.Д. Груп” знесли архітектурну пам’ятку Івано-Франківська Садибу Гриневичів і на її місці зводять багатоповерхівку.

Суддя їздить BMW X6 ціна якого, згідно декларації, 149 000 грн. Авто 2015 року випуску. Середня ціна його складає 66 000 доларів США. Чоловік судді придбав Toyota Camry за майже 650 000 грн.

“Власником цієї машини був мій рідний брат. В неї були проблеми з мотором, мій чоловік займався ремонтом”, – коментує суддя Кавлак.

Ірина Скапровська задекларувала чимало нерухомості. Суддя має у спільній власності землю та садовий будинок в Івано-Франківську, а також квартиру в Польщі.

“Мій чоловік працював у прокуратурі, але звільнився. При звільненні він отримав вихідну допомогу, досить значну. Також у нього є пенсія, і я маю досить високу заробітню плату. Ми накопичили грошей і купили невелику квартиру в Кракові”, – зазначає Ірина Скапровська.

Ще одна квартира у Івано-Франківську та квартира в Києві, внесені суддею в декларацію, проте, належать третій особі. Тій самій третій особі належить земля та будинок в Лисці, офіс у Франківську, та половина земельної ділянки і будинку у Клузові, Тисменецького району.

Третьою особою, якій належить нерухомість є Скапровська Марія Іванівна. Інформації у відкритих джерелах про неї немає, проте, вона фігурує в декларації інспектора ДФС в Івано-Франківській області Анни Скапровської, де має у власності все ту ж частину будинку в Клузові та квартиру в Івано-Франківську.

“Марія Скапровська – це моя мама. Вона працює в Італії. За дорученням я мала право цим майном розпоряджатись. Відповідно, згідно інструкції, я вказала його в декларації”, – коментує суддя Скапровська – “Стосовно будинку у Клузові – він будувався моєю мамою на дві сім’ї – передбачалось, що там будуть жити я і моя сестра. Але зараз я свою частину передарувала чоловікові та доньці, а інша частина належить мамі”.

У чоловіка судді, Віктора Вовка, є земельна ділянка в Броварському районі на Київщині. У спільній власності з дочкою має іншу половину землі та будинку в селі Клузів. Чоловік отримує пенсію у понад 200 000 грн.

Скапровська має два автомобілі – Hyundai Accent та Nissan Qashqai у спільній власності, і право на користування Skoda Fabia, який належить Марії Скапровській. Авто набуте у власність в 2016 році і коштувало 30 000 грн.

“Я не можу нічого казати про ціну автомобіля. За дорученням я здійснювала лише його реєстрацію, і, відповідно, повинна була вказати цю дію в декларації”, – коментує суддя.

Олександра Рочняк задекларувала лише квартиру чоловіка, яку він має у спільній власності та земельну ділянку, куплену минулого року в Лисці. Вартість її склала 32 000 грн, в той час, як схожі ділянки продають від 200 000 грн. Проте дані, вказані в декларації збігаються з даними в реєстрі нерухомого майна.

“Справа в тому, що ціна цієї ділянки договірна – людині, що її продавала, просто були необхідні гроші на той час і ми її придбали”, – пояснює суддя Рочняк.

Їздить суддя на Volkswagen Polo. Чоловік судді, Петро Рочняк пенсіонер, працює в ТОВ “ПБС”.

Лариса Неверовська з 1992 працює в суді на різних посадах. Суддею призначена у 2002 році. Суддя не вказала в декларції членів сім’ї. Задекларувала лише квартиру та позашляховик Toyota Fortuner. Вказана в декларації квартира відображена і в реєстрі нерухомого майна.

Ірина Ткаченко до того, як в 2009 році стати суддею Господарського суду працювала в Києві. Членів сім’ї в декларації теж не вказала. Суддя Ткаченко вказала в декларації місцем реєстрації село Клузів, проте жодної нерухомості у власності чи користування суддя не зазначила.

“Якщо ви читали мою біографію, то там зазначено, що я родом із Києва. Коли в 2009 році переїхала до Івано-Франківська то стикнулась з певними проблемами – банально  не могла оформити лікарняний, чи звернутись до лікаря, коли захворіла. Тому моя подруга згодилась мене прописати в себе”, – пояснює суддя Ткаченко, – “Я не користуюсь тим майном, де я прописана, тому не вносила в декларацію”.

Суддя має половину квартири в Києві та орендовану в Івано-Франківську. Також в декларації є відмітка про об’єкт незавершеного будівництва – квартиру в Івано-Франківську. Проте не все зрозуміло з квартирою в Києві – у 2015 році суддя вказала, що володіє квартирою у 37 квадратних метрів у повному обсязі. В 2016 році площа квартири склала 71,5 квадратних метри, і суддя має лише половину власності на неї.  

“Це пов’язано із порядком заповнення декларації. Квартирою я володію спільно із своїм батьком. Однак, враховуючи різний порядок складання декларацій, то в мене постійно виникало питання, чи зазначати у своїй власності ½ квартири, або просто свою частку, як я робила раніше. Це одна і та ж квартира”, – коментує суддя.

У судді є авто – Smart Fortwo власний та Volvo V40, який належить третій особі. Smart суддя придбала в 2015 році за 44 000 грн, в той час, як середня ринкова ціна на нього складає 3 000 доларів США.

“Це автомобіль 2001 року випуску, йому 17 років. Коли я його придбала, то він був у дуже цікавому, я б сказала, стані. Автомобіль Smart – це металева капсула, обклеяна пластиковими деталями. Кожна деталь була поламана і, відповідно, він стільки коштував. Я його відновлювала своїми силами”, – зазначає Ірина Ткаченко.

Ганна Цюх працює в суді з 1981 року. На двох з чоловіком у подружжя є квартира в Івано-Франківську, житловий будинок і гараж. Також земельні ділянки у Івано-Франківську та Лисці. На останній зводиться будинок. Ці дані співпадають з реєстром нерухомого майна.

У судді є авто ВАЗ 2106, її чоловік їздить на Jeep Compass.

Володимир Михайлишин задекларував дві квартири – в Івано-Франківську та Калуші.
Попри те, у витягу з реєстру нерухомого майна у власності судді фігурує й інша нерухомість. Окрім гаража, набутого у 2017 році і внесеного в декларацію як форму змін, у витягу з реєстру фігурують ще два гаражі – у Калуші та Івано-Франківську.

“У мене дійсно були ці два гаражі. В Калуші – це гараж, отриманий в спадок від батька. У 2005 році я його продав, але та жінка, що його купила, очевидно вирішила, що договору купівлі-продажу достатньо і не перереєстровувала майно на себе”, – коментує суддя Михайлишин “З гаражем у Франківську така ж історія – будував для себе, але виникли проблеми в гаражному кооперативі і я продав його. Але теж не перереєстрували. Я консультувався з цього приводу в державного реєстратора, але нічого змінити не можна і в реєстрі це майно ще рахується на мені, хоча маю документи про продаж на руках”.

Їздить суддя на мінівені SEAT Alhambra, проте на авто він має лише право користування. Мінівен належить Лілії Височанпенсіонерці, та помічниці екс-нардепа від ВО “Батьківщина” Ольги Сікори.

Юрій Грица суддею працює з 1992 року. Задекларував право власності на дві земельні діляни в Івано-Франківську – свою та дружини. У Івано-Франківську суддя задекларував дачний будинок в процесі будівництва. Також дружина має право користування двома земельними ділянками і будинком у селі Долина Тлумацького району. У Івано-Франківську дружина володіє половиною будинку, а суддя Грица має право користування на житловий будинок у Лисці. Належить він тій самій Скапровській Марії Іванівній – матері колеги судді Ірини Скапровської.

Сам Юрій Грица коментар не дав, проте Ірина Скапровська підтвердила, що будинком користується її колега.

“Ми побудували цей дім для мами, оскільки чекаєм на її повернення. Він невеликий – 80 квадратних метрів”, – коментує суддя Скапровська, – “Поки мама не повернулась Юрій Грица користується цим житлом”.

У 2015 році суддя Грица отримав від дружини подарунок у негрошовій формі – земельну ділянку та будинок. Проте вони не відображені у декларації 2016 року.

Отримати дані з реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно судді Грици не вдалось.

До 2017 року суддя Грица їздив на автомобілі ГАЗ 31105. На цьому авто 9 серпня 2011 року здійснив наїзд на працівників КП “Івано-Франківськводоекотехпром”. В результатів один з працівників загинув, а інший, провівши 3,5 місяців прикутим до ліжка, отримав інвалідність. Справу розглядають у Бучацькому районному суді до сьогоднішнього дня.

Борис Деделюк житла в Івано-Франківську не задекларував. Має лише землю та житловий будинок в селищі Трофанівка на Снятинщині. Майно в декларації співпадає з витягом з реєстру нерухомості.

Суддя вказав у декларації, що фактичним місцем реєстрації є Івано-Франківськ, проте, ні орендованої, ні власної нерухомості в Івано-Франківську суддя не задекларував.

Тетяна Стефанів призначена суддею в 2012 році. Працювала у Господарському суді Вінницької області, в 2016 році переведена до Івано-Франківського господарського суду. В декларацію внесла лише дочку. Власного майна не має. Ймовірно користується  квартирою дружини екс-голови Івано-Франківської обласної ради Зінаїди Брус.

Даних з реєтру нерухомого майна, які б стосувались судді Стефанів отримати не вдалось. Як тільки інформація з’явиться – одразу буде опублікована на сайті проекту.

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.

Автори:

Віталій Світлик – керівник проекту

Михайло Джогола – аналітик проекту

 

Будемо вдячні за поширення:

Ще два Прикарпатських судді пішли у відставку

5 вересня Вища рада правосуддя ухвалила відставку ще двох Прикарпатських суддів. Заяви про відставку ухвалили суддям Верховинського районного суду Роману Атаманюку та апеляційного суду Івано-Франківської області Ярославу Горблянському.

Роман Ілліч Атаманюк пропрацював суддею Верховинського районного суду 14 років. За цей час двічі обирався його головою.

Задекларували 6 земельних ділянок у Верховині. Дружині належить житловий будинок та право користування на інший будинок у Верховині. Окрім того, родина Атаманюків зводить у Верховині ще один будинок. Суддя Атаманюк їздить на автомобілі Opel Astra.

Ярослав Дмитрович Горблянський  суддівський стаж почав здобувати ще у 1985 році у Калуському суді. У 2004 році почав працювати в Апеляційному суді Івано-Франківської області.

В декларацію вніс житловий будинок та господарські приміщення в селі Липовиця на Рожнятівщині. Також володіє квартирою і коморою у Івано-Франківську. У дружини є квартира в Калуші.

У 2016 році суддя продав земелну ділянку та гараж в Калуші.

Окрім того, Вища рада правосуддя відклала розгляд звільнення у відставку судді Надвірнянськго районного суду Михайла Гураша.

Автор: Михайло Джогола

 

Будемо вдячні за поширення:

А судді хто? Що декларують калуські і коломийські судді

Калуський міськрайонний суд з вересня 2016 року очолює Олександра Кардаш. Згідно декларації, родина судді має частки у двох квартирах в Івано-Франківску у спільній власності з третіми особами.

Суддя їздить на Nissan Tiida, який належить третій особі – Дарії Стадник. Їй же належить частина квартири, якою співволодіє суддя.

Чоловік судді Андрій Бойко підприємець. Керує ТзОВ “Аріадна” у Івано-Франківську.

Згідно з даними реєстру нерухомого майна у судді, окрім задекларованого, є ще кілька об’єктів. Суддя має у власності дві квартири – у Донецьку та Калуш та домоволодіння у Хмельницькій області.

“Ні в Донецькій, ні в Хмельницькій області в мене майна немає. Можливо, це однофамільці”, – коментує голова суду – “В Калуші квартира відчужена в 13-му році і була сума, внесена в декларацію 2014 року. Коли у нас були перевірки в 2014 році, відповідно до Закону “про очищення влади, мене в податковій запитували, чому в мене не вказана квартира. З’ясувалось, що був зроблений новий реєстр речових прав і чомусь дані автоматично не перейшли. Мене про це не перший раз запитують”.

На момент написання статті Олександра Кардаш перебувала у відпустці, але погодилась надати витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно одразу, як закінчиться відпустка.

Олег Мигович є заступником голови суду. Суддя не задекларував власної нерухомості. Дружина та син мають частку квартири у Калуші. В реєстрі речових прав на нерухоме майно, стосовно судді Миговича витяг отримати не вдалось, проте, як тільки він з’явиться – інформація буде опублікована на сайті проекту.

Суддя їздить на Audi A6, яке належить калуському священику Василю Бігуну. У 2015 році в декларації був вказаний автомобіль Volkswagen Passat.

“Автомобіль я продав. Він знятий з реєстрації”, – зазначає суддя Мигович.

Проте жодного доходу від його відчуження рухомого майна суддею не задекларовано. Згідно з роз’ясненням НАБУ слід декларувати доходи та видатки, що перевищують 50 неоподаткованих мінімумів.

“А то треба було писати? Це видно я пропустив цей момен”, – коментує Мигович.

Володимир Онушканич володіє земельною ділянкою та житловим будинком в Калуші. Нерухомість набув у власність в 2013 році. Цікаво, що земельна ділянка на 817 квадратних метрів обійшлась судді у 34 тис грн, а житловий будинок на 93,3 квадратних метри – у 32 тис грн.

“Будинок побудований моїми дідусем і бабусею на зламі 60-70-х років минулого століття. У 2013 році я успадкував цей будинок і земельну ділянку під ним після смерті бабусі. Ціна взята з технічного паспорта на будинок і є інвентаризаційною вартістю, а не ринковою”, – коментує Онушканич, – “А остання інвентаризація проводилась ще на час укладання спадкового договору у 2004 році. Аналогічно і ціна на земельну ділянку була зафіксована ще під час укладання цього спадкового договору. На момент реєстрації права власності за мною не вимагалось проведення нової оцінки нерухомого майна”.

Інформація про нерухомість співпадає і в декларації і в реєстрі нерухомого майна.

У родини три авто – Peugeot Expert, у 2016 році дружина за 10 тис грн придбала Volkswagen Caddy. У декларації 2015 року він був у праві користування і власником його була Ганна Окольоснова.

Даний автомобіль декларую з 2014р. Раніше зазначав себе володільцем, оскільки дружина не має водійського посвідчення, хоча домовленість про подальшу купівлю авта вела саме вона. До 2016 р. авто де-юре належало тітці і за сумісництвом хресній мамі моєї дружини”, – коментує суддя, – “Кадік НЕ оригінальний пасажарир і за своїм техстаном потребував значних вкладень. Отже, фактор родинних стосунків продавця і покупця + техстан авта сформували саме таку ціну. І це не суперечить нормам ЦК, які передбачають свободу договору, в т.ч. і щодо визначення ціни”

Третє авто Volkswagen Passat з 2011 року у праві користування і належить воно очільнику обласного “Народного Руху” Ігорю Шумезі.

Дружина судді, Ірина Онушканич працює викладачем в ІФНТУНГ.

Суддя Ірина Сухарник  суддею призначена в 2013 році. На різних посадах в Калуському суді працювала з 2000 року. В декларації не вказала жодного члена сім’ї. Має право користування квартирою в Калуші та живе на одну заробітню плату.

Любомир Юрчак володіє половиною житлового будинку в селі Добрівляни на львівщині. Дружина має у власності квартиру та комору у селі Вовчинець, поблизу Франківська. Ця інформація співпадає з реєстром нерухомого майна.

Суддя Юрчак має два автомобілі – Mercedec E 220, придбаний у 2013 році, але ціна на нього не вказана. Також у судді є легендарний ЗАЗ 968.

Дружина судді, Оксана Рибак, очолює управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області.

Роман Якимів 15 років працює суддею. Має у співвласності квартиру в місті Калуш. Їздить на авто Ford Sierra.

У декларації 2015 року у судді фігурувала дружина – Наталія Якимів, однак, у декларації 2016 року дружина уже відсутня.

Витяг з реєстру нерухомого майна судді отримати не вдалось, проте, як тільки з’явиться інформація – вона одразу ж буде оприлюднена на сайті.

Коломийським міжрайонним судом керує Володимир П’ятковський. У родини судді 5 земельних ділянок в Коломиї. 4 з них нележать дружині Людмилі П’ятковській. Окрім того у дружини є квартира та дачний будинок, також будується житловий та садовий будинки у тій же Коломиї.

У родини є авто – Volkswagen Passat, яким володіє дружина. Слід зауважити, що працює вона у Коломийській ЦРЛ.

У декларацію 2015 року суддя вносив свого сина – Остапа П’ятковського, однак у наступній декларації він уже відсутній. Він навчається у КНУ ім. Тараса Шевченка.

Згідно з даними реєстру прав на нерухоме майно – суддя П’ятковський має у власності половину будинку у місті Дунаївці на Хмельниччині.

“Це якась помилка напевно. В мене там немає ніякого майна”, – запевняє голова суду.

Проте, надати власний витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно суддя відмовився, зазначивши, що слід надіслати запит до суду і він буде розглянутий на суддівських зборах.

Василь Веселов у біографії зазначив, що має понад 17 років юридичного стажу. У декларацію вніс дві квартири в Івано-Франківську – свою та дружини. Саме ця нерухомість відображена на у реєстрі нерухомого майна. Авто у родини немає.

Юрій Потятинник декларує дві земельні ділянки – у Снятині власну та Коломиї на праві користування. Дружина має у власності 0,7 га землі у селищі Поточище на Городенківщині. Згідно з декларацією – землю дружина здає в оренду ПФГ “Поточище”.

Власного житла родина не має, проте, у 2016 році, суддя набув права користування житловим будинком, літньою кухнею і гаражем у Коломиї. Нерухомість належить Марії Гуленчин.

У 2014 році суддя Потятинник придбав позашляховик SsangYong Korando за 130 тис грн. На сайтах продажу вартість такого авто починається від 300 тис грн.

Дружина судді Оксана Потятинник працює начальником відділу в Коломийському ЦНАПі. До того займлась бізнесом – разом із орендодавцем сім’ї Марією Гуленчич заснували а згодом ліквідували ТзОВ “Бонавіз”.

Суддя Богдана Беркещук задекларувала дві квартири в Коломиї, якими вона володіє спільно з батьком та чоловіком. Її чоловік – Василь Беркещук також володіє частиною житлового будинку в Коломиї, у 2013 році набув у власність 4 земельні ділянки у Коломиї та Княждворі на Коломийщині, однак, вартості землі не вказав. Також суддя володіє земельною ділянкою в селищі Ценява. У 2015 році батько судді, Богдан Паньків набув дві земельні ділянки у селищі Передівання в Городенківському районі і теж не вказав вартість землі. У тому ж селі Передівання батько набув у власність  будинок.

У родини два авто – у судді авто Mitsubishi модель якого вона не вказує два роки, чоловік теж їздить на Mitsubishi марки Galant, власником якого є третя особа – Тетяна Кудрицька.

Даних з реєстру стосовно нерухомості суддів Потятинника та Беркещук отримати не вдалось.

Віталій Димашок має будинок у Івано-Франківську. Дружина, Світлана Димашок придбала у 2014 році квартиру, комору та гараж. Ще один гараж в процесі будівництва. Ці дані співпадають із витягом з реєстру нерухомості.

Дружина судді Димашка їздить на Mitsubishi Galant у самого суддів Shkoda Octavia. У 2015 році суддя їздив на авто за довіреністю, уже в 2016 році вказав у власність.

Світлана Димашок у 2016 році зареєструвалась як ФОП. Її дохід від підприємницької діяльності склав 5 000 грн.

Іван Хільчук, спільно з громадянською дружиною володіє квартирою в Коломиї. У 2014 році набув у власність дві земельні ділянки та будинок в селищі Сопів на Коломийщині. Вартість нерухомості в декларацію не вніс. Окрім того володіє ще земельною ділянкою в Коломиї. Громадянська дружина – Наталія Хільчук, володіє чотирма земельними ділянками в селищі Струпків. Також на Коломийщині. Дані в декларації відповідають даним з реєстру нерухомого майна.

Їздить суддя на кросовері Hyundai ix35. Належить авто третій особі – Євгенії Малаховській. Ця ж жінка володіє, разом із суддею, частиною квартири в Коломиї.

Суддя Віктор Васильковський задекларував лише квартиру в Коломиї.  

У родини два авто – Hyundai Santa Fe, який належить судді та Volkswagen Passat на праві користування. Належить авто батькові судді – Володимиру Васильковському. Батько також суддя – працює в Апеляційному суді Івано-Франківської області.

Попри задекларовану суддею квартиру, в реєстрі нерухомого майна вказано, що у Васильковського ще є ¼ квартири в Коломиї, земельну ділянку та житловий будинок у Васильківському районі міста Київ.

“Мова йде про одну і ту ж квартиру. Просто по різному реєструвались. Квартира була приватизована батьком, я отримав ¼ частину”, – зазначає суддя, – “Згодом, в 2001 році трагічно загинула моя сестра. Батько з мамою відмовились від спадщини в мою коритсть і я успадкував ¼ частину сестри. Але зареєстрував у 2008 році”.

Стосовно землі та будинку в Києві суддя Васильковський зазначив, що, можливо, це власність однофамільця.

“Це не мені належить. Треба подивитись, можливо є відмінності в ідентифікаційному коді”, – коментує Васильковський.

На підтвердження своїх слів суддя надав власний витяг з реєстру нерухомого майна Центру Політичних Студій.

Олександр Калинюк власної нерухомості не має. В декларації зазначив лише 4 земельні ділянки та житловий будинок в Яремчі, який належить батькам.  

Суддя їздить на Shkoda Octavia Tour, яку у 2016 році придбав за 150 тис грн. Слід зазначити, що середня вартість такого авто починається від 200 тис грн. Мати судді володіє автомобілем ВАЗ 2101, названим в народі “копійкою”. У декларації 2015 року у власності судді був  Volkswagen Golf, однак доходів від продажу авта у декларації 2016 року не вказано.

Від коментаря суддя відмовився.

Наталія Бирич призначено суддею лише у 2013 році. Власного житла суддя не задекларувала. Лише у 2016 році набула право користування квартирою в селі Угринів, поблизу Івано-Франківська. Власником квартири є Євдокія Чапюк.

У 2016 році суддя набула права користування автомобілем ВАЗ 21104 власником якого є Ігор Чапюк. Живе суддя на заробітню плату та аліменти від колишнього чоловіка – Володимира Бирича.

Дані суддів Калинюк в Бирич не вдалось отримати з реєстру речових прав на нерухоме майно. Як тільки вони з’являться – про це буде повідомлено на сайті проекту.

Нагадаємо, що активісти “Центру Політичних Студій” уже проаналізували відповідність стилю життя до задекларованих доходів суддів Богородчанського, Надвірнянського, Верховинського, Косівського районних судів та тимчасово призначеного судді Яремчанського міського суду

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.

Автори:

Віталій Світлик – керівник проекту

Михайло Джогола – аналітик проекту

 

Будемо вдячні за поширення:

Суддя Гордій пояснив, що будинок у Вербовці належить не йому, а однофамільцю

ГО “Центр Політичних Студій” 1 вересня опублікували матеріал з аналізом декларацій Прикарпатських суддів. До організації звернувся суддя Косівського районного суду Володимир Гордій з проханням спростувати інформацію про його нерухоме майно.

В статті зазначено, що у судді, окрім задекларованого майна, є ще один житловий будинок в селі Вербовець на Косівщині. Проте суддя зазначає, що, очевидно трапилась помилка і до витягу на його нерухоме майно додалась інформація про однофамільця.

“В мене є квартира в Косові – старенька, приватизована ще у 2002 році. Я володію лише 33% від всіє площі. У мене є будинок, який будували мої батьки. Після їх смерті він перейшов мені”, – коментує публікацію Володимир Гордій“Стосовно будинку у Вербовці – в мене такого будинку немає, очевидно, ви шукали інформацію у реєстрі і вам видало якесь майно однофамільця. Прізвище Гордій у Косівському районі є дуже розповсюджене”.

Керівник проекту Віталій Світлик пояснює, за яким принципом шукались дані для перевірки декларацій.

“Ми користуємось реєстром речових прав на нерухоме майно. Закон нам забороняє використовувати персональні дані, такі як номер паспорта або ідентифікаційний код. Тому ми шукаємо за відкритими даними – прізвищем, іменем та по-батькові суддів”, – коментує Світлик, – “Для уточнення інформації ми контактуємо з суддями. Стосовно судді Гордія, то кілька разів телефонували в Косівський суд, спілкувались з секретарем і помічником судді, проте з самим суддею поспілкуватись не вдалось. Його помічник була повідомлена про те, що матеріал виходитиме у п’ятницю”.

Володимир Гордій надав представникам ГО “Центр Політичних Студій” витяг з реєстру нерухомого майна, який взяв за власним ідентифікаційним номером.

“Я взяв витяг з моїм майном, за моїм ідентифікаційним кодом” – коментує суддя Гордій, – “Я встановив, що майно, про яке ви писали (будинок в селі Вербовець – авт.) належить Гордію Володимиру Івановичу, 1970 року народження (суддя Гордій 1966 року народження – авт.). Тому воно не відноситься до мене ніяким чином”.

Окрім того, в статті було зазначено, що суддя декларує дві земельні ділянки в Косові. Інформація не відповідає дійсності – в декларацій вказана лише одна земельна ділянка в місті Косів, яка є у власності Володимира Гордія.

“Сталася помилка і ми вписали в статті інформацію про те, що у судді Гордія дві земельні ділянки. За що просимо вибачення – насправді земельна ділянка в декларації лише одна. Дані співпадають з реєстром”, – говорить Віталій Світлик.

Також суддя Гордій зазначив, що не має пенсії судді, оскільки не має належних 20 років суддівського стажу, щоб піти на пенсію як суддя.

“Дану пенсію я одержую як учасник бойових дій, як інвалід війни ІІІ групи. Тобто це не є пенсія судді”, – кометує Гордій, – “Окрім того, син ще вчиться в університеті та отримує стипендію. Дочка працює в газеті. Ми живемо на ці кошти”.

Автор: Михайло Джогола

Будемо вдячні за поширення:

А судді хто? Що декларують Прикарпатські служителі Феміди

ГО “Центр Політичних Студій” проаналізували відповідність стилю життя до задекларованих доходів суддів Богородчанського, Надвірнянського, Верховинського, Косівського районних судів та тимчасово призначеного судді Яремчанського міського суду.

Богородчанський районний суд налічує 4 судді. Очолює його Любомир Битківський.  Суддя у 2016 році купив квартиру у селі Крихівці поблизу Франківська там же ще будується гараж. Крім того має ¼ квартири та право користування батьківським будинком в Богородчанах. Дружина володіє квартирою в Івано-Франкіську. У 2015 році набув у власність 0,1 га землі у Богородчанах, проте вартості землі суддя не вказав.

“Я звернувся до сесії селищної ради з проханням надання земельної ділянки під будівництво і отримав позитивне рішення. Відповідно я тоді і набув її у власність”, – коментує голова суду – “Тобто це за умовами безоплатної приватизації – я її не купував, тому вартості і не міг вказати. А оцінка при приватизації не робиться”.

Дані, вказані в декларації співпадають з даними реєстру нерухомого майна.

Леся Рибка  суддею стала лише наприкінці жовтня 2016 року. До того працювала в органах прокуратури. У неї є ⅓ квартири в місті Долина. Ці дані підтверджуються витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно. Чоловік судді Олександр Рибка володіє двома земельними ділянками в Полтавській області.

У сім’ї є об’єкт незавершеного будівництва – квартира в Івано-Франківську. Також чоловік судді користується автомобілем Ford Transit який належить Ярославу Іваночку – лікарю Долинської ЦРЛ та екс-депутат Долинської районної ради від “Нашої України”.

Олег Шишко з 2010 року працює в Богородчанському райсуді. До того працював на Івано-Франківській митниці. Володіє чвертю квартири в Івано-Франківську, у спільній власності з дружиною є земельна ділянка та будинок в Підпечарах.  Будинок родина набула у власність у 2016 році, однак ціну на нерухомість в декларацію не внесли. Дружина має право на користування на житловий будинок у тих же Підпечарах.

Справа в тому, що почав будівництво 10 років тому. Будинок будував сам, інформації про те, скільки я витрачав не фіксував, не записував і відобразити її не можна. А у технічному паспорті на новостворені будинки – там вартість не вказують”, – коментує суддя Шишко, – “Так що не можу вказати вартість. Хіба робити якусь грошову оцінку, але для декларації не потрібно, тому я це не робив”.

Дані, вказані в декларації судді збігаються з даними витягу з реєстру нерухомого майна.

У сім’ї судді два авто – HYUNDAI Tucson та HYUNDAI Sonata. Останнє авто належить брату судді Євгену Шишко. Брат є першим заступником Тисменицької місцевої прокуратури. Доречі, автомобіль HYUNDAI Tucson декларації брата судді також є у праві користування.

Машина HYUNDAI Sonata зареєстрована на дружину, і є сумісна наша власність”, – зазначає Шишко, – “Але є ще одна машина – мій рідний брат має HYUNDAI Sonata. Оскільки його дружина на машині не їздить – колись була така можливість вписати ще одну людину в техпаспорт, він мене вказав у техпаспорті і я зазначаю, що маю право користування в декларації”.

Суддя Ірина Круль має 27-річний досвід роботи в Богородчанському районному суді. У її власності є земельна ділянка та житловий будинок у селі Манява. Нерухомість набута у 2012 та 2013 роках, однак ціни за неї суддя в декларацію не внесла.  

“Я з того села родом. Землю мені сільська рада виділяла. А будинок побудований нами. Я навіть не знаю, будинок 6 на 8 скільки може коштувати. Ми ж його своїми силами будували, ті витрати не записували”, – коментує суддя.

Дані з реєстру нерухомого майна співпадають з даними, вказаними суддею в декларації.

Чоловік судді Михайло Круль працює в КП “Богородчанське виробниче управління” У власності має дві земельні ділянки та житловий будинок в Богородчанах. Також ділянку та будинок в селі Середній Майдан в Надвірнянському районі.

Суддя Круль їздить на позашляховику Subaru XL. У її чоловіка седан Nissan Primera. У декларації 2015 року фігурував ще Volkwagen Passat. Однак, у декларації 16-го року отриманого прибутку від його продажу немає.

“Не вказували автомобль, бо він проданий по дорученню дуже давно, і ми не могли знайти особу, якій дали по дорученню цю машину”, – зазначає суддя. – “То старий автомобіль і вказували в декларацію його. Потім сказали в поліції, що його вже переєрестрували”.

Надвірнянський районний суд з лютого 2016 року очолює Михайло Гураш. Суддя немає власного житла. У нього є лише земельна ділянка у Надвірній. Дружина має дві земельні ділянки – у Надвірній та селі Бистриця на Надвірнянщині. У судді є об’єкт незавершеного будівництва – будинок в Надвірній.

Слід зазначити, що судді повинні вказувати все нерухоме майно, яким користуються. Навіть на безоплатній основі. Про це йдеться в Роз’ясненні НАЗК щодо заповнення електронних декларацій.

Дружина судді Марія Гураш керує відділом РАЦС в м. Надвірна. Син судді Віталій Гураш працює в прокуратурі Івано-Франківської області.  

У 2015 році дружина судді продала позашляховик Nissan X-Trail за 148 тис грн. На сайтах продажу вживаних авто мінімальна ціна такої машини складає 234 тис грн.

Зазвичай при продажі вживаного авто вказують суму до 150 тис грн для того, аби зменшити оподаткування.

У 2016 році син судді Гураша придбав Shkoda Superb за 148 тис грн, хоча ціна на аналогічне авто розпочинається з 312 тис грн.

У декларації 2015 року в Гураша була вказана пенсія, однак у 2016-му такої статті доходів уже немає.

Дарія Флоряк працює суддею з 2001 року. Членів сім’ї в деклараціях останніх трьох років не вказувала. Володіє квартирою в Надвірній, доходів, окрім заробітньої плати у судді немає. Задекларована нерухомість збігається з даними реєстру нерухомого майна.

Суддя з 23-річним стажем Іван Мужик також володіє лише однією квартирою в Надвірній. Щоправда спільно з дружиною та дітьми.

Дружина судді Любов Мужик має ще заробітню плату та пенсію .Син судді Любомир Мужик має адвокатську практику в Надвірній однак доходів сина у декларації немає. 

“В нього є свідоцтво, але він не працює адвокатом. Він працює в Києві, в приватній компанії”, – коментує суддя,-  “Я його питав про заробітну плату, він сказав, що це конфіденційна інформація. Сказав, що це його право мені не сказати. Працює по трудовій книжці, але він не хоче мати проблем з керівництвом.”

Проте доходи сина – не єдине, чого не вказав у декларації суддя Мужик. Згідно із реєстром прав на нерухоме майно – у судді є квартира в Львові, набута ним ще у 2006 році.

“Коли я брав кредит, то мені казали, що у мене є такий же однофамілець. Тому це квартира цієї людини. Вся моя нерухомість вказана в декларації”, – зазначає суддя Мужик.

Також 23 роки працює у Надвірнянському райсуді Мирослава Вінтоняк. Суддя володіє квартирою та земельною ділянкою в Надвірній. Ці дані співпадають з реєстром нерухомого майна. Їздить на Volkswagen Polo.

Судячи з декларації, Вінтоняк щороку платить сама собі аліменти.

Дочка судді Вероніка Вінтоняк навчається у в КНУ ім. Шевченка.

Суддя Олександра Міськевич власної нерухомості не має. Проте користується квартирою, гаражем та стайнею в Надвірній, які належать Казюці Ірині Іванівній. Остання – місцевий адвокат, у 2010 році була затримана СБУ в приміщенні Надвірнянського районного суду при передачі частини хабаря. Казюка вимагала 3,5 тис доларів США за допомогу у вирішенні справи.

Чоловік судді Ярослав Міськевич орендує в Яремчі частину приміщення пральні та земельну ділянку. У 2016 році він продав автомобіль Shkoda Octavia Combi за 98 тис грн. На сайтах продажу аналогічні авто продають за середньою вартістю у 169 тис грн.

Даних з реєстру нерухомого майна стосовно судді Міськевич отримати не вдалось. Як тільки вони з’являться – інформація буде оприлюднена на сайті проекту.

Роман Грещук працює в Надвірнянському суді з 2005 року. В декларацію вніс дружину, двох дітей і батьків. У родини три квартири – батько і мати мають по квартирі в Івано-Франківську, а дружина має право власності на 20% квартири в селищі Мала Тур’я на Долинщині. Суддя Грещук та його мати мають по будинку в селі Білі Ослави Надвірнянського району. Також мати судді володіє чотирма ділянками у тому ж селі, і там же у судді Грещука є дві ділянки. Слід зауважити, що мати судді набула у власність нерухомість у 2015 році. При цьому жінка з прибутків задекларувала лише пенсію у 21 тис.

“Це я порадив батькам приватизувати будинок і землю. Це зараз такий час. Будинок маминих батьків, 1962 року побудови, мамі його подарували, коли вона одружувалась”, – коментує суддя Грещук,- “Тепер приватизували. Землі так само – одна під обслуговування будинку, згідно будівельного паспорта, а решта – землі під ОСГ. То подавались заяви на сесію сільської ради і виділялась земля”.

Вся родина живе на заробітню плату судді Грещука, його пенсію, пенсії батьків та допомогу при народженні дитини.

Верховинский районний суд з жовтня минулого року очолює Роман Атаманюк. Родина судді складається з дружини та доньки. Задекларували 6 земельних ділянок у Верховині. Дружині належить житловий будинок та право користування на інший будинок у Верховині. Окрім того, родина Атаманюків зводить у Верховині ще один будинок.

Суддя Атаманюк їздить на автомобілі Opel Astra. Дружина Марта Атаманюк працює у Верховинській школі-інтернаті.

Андрій Бучинський став суддею лише в жовтні 2016 року. До того працював помічником голови Личаківського районного суду у Львові. Сім’я судді складається з дружини і двох доньок. У дружини є квартира у Львові, суддя орендує житло у Верховині.

Родина має право на користування двома авто, які належать третім особам.

Нажаль, так і не вдалось отримати дані з реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно суддів Атаманюка та Бучинського. Як тільки вдасться отримати інформацію – вона зразу ж буде опублікована на сайті проекту.

Косівським районним судом керує суддя Броніслав Сабадах. Суддею працює ще з 1982 року. Разом з дружиною він володіє земельними ділянками в Косові та Шешорах на Косівщині. У тих же Шешорах у дружини є житловий будинок, набутий у 2014 році, щоправда вартість житла в декларації не вказана. Також сім’я володіє половиною квартири в Косові. Дані співпадають з витягом з реєстру нерухомого майна.

Їздить судя на Audi A6. Живуть з дружиною на заробітні плати та пенсію судді.

Ігор Турянський також є суддею-довгожителем. Його стаж роботи – майже 20 років. У його родини є квартира в Косові. У 2014 році суддя набув у власність земельну ділянку в Косові Дані в декларації відповідають даним з реєстру нерухомого майна.

Дочка судді Тетяна Турянська працює в Косівському райсуді діловодом.

Марія Крилюк як і попередні судді в Косові має значний стаж роботи – 19 років. Сім’я має у власності квартиру та земельну ділянку в Косові, а також земельну ділянку та житловий будинок в Шешорах. Чоловік судді орендує кімнату у Косові. Там же має у власності частину квартири. У 2012 році придбав позашляховик Mitsubishi Outlander. Ціна, за яку придбане авто не вказана.

Чоловік судді, Олексій Бельмега працює адвокатом в Косові. Проте дохід від діяльності за рік склав лише 2 тис грн. Це може свідчити про ухиляння від сплати податків. Дочка судді Христина Лабачук працює в генуправлінні поліції Львівської області.

Дані з реєстру нерухомого майна співпадають з декларацією судді.

Володимир Гордій  володіє двома земельними ділянками, житловим будинком та квартирою в Косові. Їздить на автомобілі ВАЗ 21099.

Живе родина на зарплату та пенсію судді. Син судді Назар Гордій вчиться в ЛНУ ім. Франка. Дочка Ольга Антоненко працює в місцевій Косівській газету “Гуцульський край”. За 5 останніх років у сім’ї накопичилось 15 кредитних зобов’язань на суму у понад 341 тис грн.

Згідно з даних реєстру нерухомого майна – у судді, окрім задекларованого, є ще право власності на половину будинку в селі Вербовець на Косівщині.

Яремчанський міський суд з вересня минулого року залишався без жодного судді. Лише цьогоріч, 7 серпня тимчасово призначений суддею Яремчанського суду Андрій Іванов. До того працював у Перевальському районному суді Луганської області. Народився 1972 року, суддею став у 2009 році до того, з 2005 року працював на різних посадах у тому ж Перевальському суді. До недавнього часу проживав у місті Київ.

Згідно декларації суддя власного житла не має. В Перевальську він має право користування житловим будинком на підставі реєстрації, дружина має право на користування житловим будинком в селищі Ящикове Перевальського району на Луганщині. Окрім того, подружжя має право користування на квартиру в Києві.

“Немає нічого, а те що було – лишилось в Перевальську. Я все життя прожив з батьками в будинку”, – коментує суддя Іванов, – “Перед війною, разом з дружиною, купив квартиру в Алчевську. Але з дружиною шлюб розірвано, так що квартира залишилась в її власності. Батьки також залишились там”

У судді є два автомобіля Daewoo – один власний іншим користується за довіреністю.

“В мене все майно – це мій “Ланос” і меблі”, – зазначає Андрій Іванов, – “Один з автомобілів залишився на території Луганської області. То не “Ланос”, то “Сенс”. Я його віддав рідному брату. В нього така ситуація в родині, що він йому був потрібніший”.

Нагадаємо, що активісти “Центру Політичних Студій” уже проаналізували відповідність стилю життя до задекларованих доходів суддів  Рогатинського, Галицького, Рожнятівського, Долинського та Болехівського судів.

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.

Автори:

Віталій Світлик – керівник проекту

Михайло Джогола – аналітик проекту

Будемо вдячні за поширення:

А судді хто? Чому Прикарпатські судді не декларують своє майно?

Суддя Городенківського райсуду ймовірно приховала квартиру, будинок та землю. Керівник цього ж суду не задекларувала земельну ділянку. Снятинський суддя міг приховати від декларування арештовану квартиру.

Активісти ГО “Центр Політичних Студій” проаналізували відповідність стилю життя прикарпатських суддів відповідно до задекларованих ними доходів. У другій публікації проаналізували суддів Тисменецького, Тлумацького, Городенківського та Снятинського районних судів.  

Тисменицьким районним судом керує Руслан Струтинський. Має понад 20 років досвіду роботи у судовій системі. Струтинський не вказав у декларації жодних членів сім’ї. Володіє трьома земельними ділянками в селищах Лисець, Посіч та Чукалівка Тисменицького району. В останньому має об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок. Іншого житла суддя не задекларував.

Слід зауважити, що згідно роз’яснення НАЗК щодо заповнення е-декларацій декларант повинен вказувати місце проживання, навіть те, яке йому не належить. Саме тому в декларації судді Струтинського є певні порушення.

Їздить Струтинський на авто Lexus LX 470, який належить Роману Полатайку – Івано-Франківському адвокату та засновнику будівельної фірми “СітібудІФ” .

За час написання матеріалу не вдалось отримати витяг з реєстру нерухомого майна на суддю Струтинського. Як тільки така інформація буде отримана – одразу ж з’явиться на сайті проекту.

Суддя Марія Хоминець має 15 років суддівського стажу. З 2015 року володіє будинком у селі Підпечари, який вартував їй майже 600 000 грн. Також володіє двома земельними ділянками у цьому ж селі. У 2016 році дочка судді, Христина Рублюк отримала від матері в подарунок земельну ділянку у тих же Підпечарах. Вартувала земля майже 92 тис грн.

У деклараціях за три останні роки немає жодних даних про доходи чоловіка судді Романа Хоменця. Син судді, Андрій Хоминець працює помічником судді у Апеляційному суді Івано-Франківської області. Як і мати, набув у власність в 2015-му році будинок та земельну ділянку в Підпечарах, які, судячи з декларації матері за 2015 рік отримав від неї у подарунок. У тому ж 2015 році син судді отримав понад 10 тис. субсидії.

Автомобіля в родини немає, що підтверджує і декларація і дані з реєстру МВС.
У витягу з реєстру нерухомого майна у судді Хоминець фігурує ще житловий будинок в селі Олеша в Тлумацькому районі, отриманий як спадщина у 2010 році та двокімнатна квартира в Івано-Франківську, яку суддя придбала у 2011 році.

У травні 2016 року Хоминець оформила право власності на 0,45 га землі у тому ж селі Олеша. І одразу ж здала землю в оренду ТОВ “Штерн Агро”. Однак, ні квартиру, ні будинок, ні землю, ні прибуток від надання оренди суддя в декларацію 2016 року не внесла.

Володимир Гургула разом з дружиною володіють сімома земельними ділянками у Тисменецькому, Калуському районах та у Івано-Франківську. Остання ділянка набута суддею у 2015 році, але її вартість в декларації не вказана.  Також у сімейства три житлових будинки – 2 на Калущині, в селі Сівка-Войнилівська – там будинок є у судді, а його дочка володіє половиною іншого будинку. У дружини дім у селі Підлісся на Тисмениччині. Дані з декларації відповідають даним, зазначеним в реєстрі нерухомого майна.

У родини три авто – ВАЗ, Hyundai та позашляховик Suzuki, яким користується суддя Гургула. Належить він його брату. У 2015 році Гургула продав авто Mersedes-Benz E210 за 68 500 грн громадянину Бичков’яку Богдану Ярославовичу. На ресурсах, де продають автомобілі таке авто коштує від 6-7 тис доларів США. Дані вказані в декларації збігаються з даними реєстру МВС.

У Тлумацькому районному суді вершать правосуддя дві жінки. Очолює його суддя Надія Лущак. Живе суддя в селі Крихівці поблизу Івано-Франківська. Там у неї є квартира, придбана ще у 2011 році. Також суддя володіє двома земельними ділянками у селищі Лисець, Тисменецького району. Останню ділянку набула у власність в березні 2016 року, однак її вартість у декларацію не внесла. Дані в декларації співпадають з даними реєстру нерухомого майна.

Друга суддя Тлумацького районного суду Уляна Луковкіна разом з чоловіком та сином мають у власності квартиру в Івано-Франківську та земельну ділянку в приміському селі Драгомирчани, де, судячи з декларації, добудовують житловий будинок.  У родини є авто – ВАЗ 21140, який, окрім декларації, фігурує в реєстрі МВС.

Цікавим фактом є те, що протягом трьох останніх років у декларацію суддя вказує лише свої доходи та доходи сина. Жодної інформації про роботу та доходи чоловіка – Віталія Луковкіна в деклараціях немає.  Разом з тим не вдалось отримати витяг з правами судді на нерухоме майно. Як тільки така інформація стане доступною – одразу ж з’явиться на сайті проекту.

Городенківський районний суд очолює Галина Ничик. З 2013 суддя почала скуповувати земельні ділянки в селі Серафинці на Городенківщині У 2014 році суддя придбала 3,5 га землі на Черкащині. Загалом Ничик володіє 9-ма земельними ділянками загальною площею майже 7 га. Вартість землі, яку набувала суддя, згідно її декларації, коливалась від 0,4 грн до 27 грн за квадратний метр. У 2016 році суддя набула у спадщину житловий будинок, гараж та господарські приміщення у Серафинцях.

Суддя Ничик живе спільно з чоловіком. У родини два авто – Volkswagen Caddy, придбаний у 2011 за 26 500 грн. Теперішня ціна аналогічного авто коливається між 6 і 7 тис доларів США. Другим авто є KIA Sportage, власником якого є третя особа. У деклрації 2015 року у власності чоловіка судді був ще ВАЗ 2107, однак у 2016 році його не декларували, доходу від відчуження рухомого майна у декларації також немає.

Щороку родина судді Ничик отримує дохід від надання землі в оренду та благодійну допомогу від двох аграрних компаній – ПАТ “Зернопродукт МХП Перспектив” та ТОВ “Інтерагроінвест”.

Глина Ничик не вказала в декларації земельну ділянку на 859 квадратних метрів у селі Котиківка поблизу Городенки. Набула її у власність суддя у липні 2015 року.

Суддя Лідія Федів працює в Городенківському райсуді з 2013 року. У власності має понад 0,6 га землі у Коломийському районі. З 2015 року сім’я орендує житловий будинок у свекра судді Дмитра Федіва. У декларації є також будинок, яким користується дочка судді Мар’яна Каценяк та два об’єкти незавершеного будівництва – житловий будинок та квартира в Крихівцях.

Сім’я володіє автомобілем NISSAN Bluebird. Сімейний бюджет наповнюється зарплатою судді та заробітньою платою її чоловіка та старшої дочки.

Даних з реєстру нерухомого майна, що стосуються судді Федів наразі отримати не вдалось, як тільки вони з’являться – одразу ж будуть опубліковані на сайті.

Третім суддею є Роман Гайдич.  Згідно декларації він володіє в Городенці житловим будинком, який набув у власність 2014 року. Також суддя Гайдич вніс в декларацію дім батьків у селі Торговиця на Городенківщині, яким він користується з дозволу батьків. Ці ж дані підтверджуються витягом з реєстру нерухомого майна.

Суддя має авто – позашляховик Suzuki Grand Vitara, який він придбав у 2013 році та користується мікроавтобус Volkswagen Т5, власником якого є батько судді.

Дружина судді Олена Гайдич отримує дохід за основним місцем роботи – відділу освіти Городенківської РДА та від підприємницької діяльності.

Снятинський районний суд очолює Ігор Сегін. У власності родини дві земельні ділянки – у селах Хриплин та Лисець, поблизу Івано-Франківська. Обидві ділянки набуті у 2014 році, однак їх вартість не внесена в декларацію. Також у праві користування родини судді є квартира в Івано-Франківську та три квартири в Богородчанах, офіс у Івано-Франківську та незавершене будівництво в селі Лисець. Інформація, подана в декларації співпадає з даними реєстру нерухомого майна.

Дружина судді СегінаІнна Сегін працює секретарем судового засідання в Господарському суді Івано-Франківської області. У власності родини 3 авто: Honda Streem 2004 року випуску, придбана у 2015-му за 73 000 грн. Середня ціна такого авто на сайтах продажу коливається від 7 до 8 тис доларів США.

Дружина має авто – Volkswagen Passat та право керування Mitsubishi Colt, власником якого є третя особа. Також у власності Інни Сегін є саморобні трактор та причіп.

Очевидно, у 46 квадратних метрів родина здає в оренду ТОВ “Інтеренергоінвест” за 8000 грн на рік. Це при тому, що середня ціна оренди комерційного приміщення у Івано-Франківську складає 120 грн за квадратний метр на місяць.

Суддя Василь Собко  власної нерухомості не має. В декларацію вписав лише орендовану у Снятині квартиру. Щоправда вартості оренди не вказував. У 2012 році придбав легковик Suzuki Alto, вартість якого в декларацію також не вніс.

Родина судді складається з дружини та трьох дітей.
У витягу з реєстру нерухомого майна судді Собко фігурує тимчасове застереження з відсилкою на реєстр заборони відчуження об’єктів нерухомого майна. Мова йде про квартиру у місті Львів на яку у 2010 році накладене тимчасове застереження. Ймовірно на квартиру був накладений арешт. Цю нерухомість суддя в декларації не вказував.

Михайло Калиновський має 8-річний суддівський досвід. У декларації вказав, що володіє лише земельною ділянкою в селищі Рибне, недалеко від Франківська. Набув у власність ділянку у 2015 році, проте не вказав її вартості. Також у 2015 році суддя набув у власність і продав кімнату у 15,5 квадратних метрів за 48 тис грн.

Дружина судді Ірина Калиновська володіє ⅓ квартири в Івано-Франківську. Цікаво, що співвласником квартири є Ярослав Ободянський – екс-радник голови Івано-Франківської ОДА, який у 2015 році попросив політичного притулку в Росії.   

Проте, реєстр нерухомога майна свідчить, що окрім задекларованого майна у судді Калиновського є ще інші об’єкти нерухомості – трикімнатна квартира і господарське приміщення та ½ кімнати в гуртожитку в Івано-Франківську.  Щоправда, в декларації 2016 року вказано, що кімнату суддя відчужив.

“Квартира, господарські приміщення і кімната – це вланість іншої людини. Я вже стикався з цим, коли заповнював декларації у 2014 році”, – пояснює суддя Калиновський, – “Власник тої нерухомості має інший ідентифікаційний код, я так розумію, що дані отримувались лише за іменем”.

 

Нагадаємо, що активісти “Центру Політичних Студій” уже проаналізували відповідність стилю життя до задекларованих доходів суддів Рогатинщини, Галицького району, Рожнятівщини, Долинщини та міста Болехів.

 

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.

Автори:

Віталій Світлик – керівник проекту

Михайло Джогола – аналітик проекту

Будемо вдячні за поширення:

Рожнятівський суддя прокоментував наявність у нього 4-х незадекларованих квартир

Ігор Максимів звернувся до представників “Центру Політичних студій” з уточненням інформації стосовно незадекларованих ним 4-х квартир. За словами судді сталася помилка при отриманні витягу з реєстру нерухомого майна.

“Центр Політичних Студій” нещодавно випустив публікацію з результатами громадського моніторингу відповідності стилю життя суддів до задекларованих доходів.

В ході аналізу було виявлено, що суддя Рожнятівського районного суду Ігор Максимів не задекларував ряд нерухомості – у витягу з реєстру нерухомого майна фігурували 4 квартири, на які Максимів мав часткову або повну власність. Ці кварити були в Одесі, Тернополі, Дублянах та Жовквівському районі на Львівщині.

Після публікації до “Центру Політичних Студій” звернувся сам суддя Ігор Максимів, та пояснив, що під час аналізу могла статись помилка.

“Ці дані є частково неправильні, тому що вони містять інформацію про об’єкти, які мені не належать”, – стверджує суддя.

Віталій Світлик – керівник проекту “Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні”, в рамках якого здійснюється моніторинг пояснив, за яким принципом були проаналізовані декларації:

“Для аналізу ми використовували відкриті дані”. – пояснює Світлик, – “Ми аналізували декларації суддів за останні 3 роки, звіряли дані за допомогою витягів з реєстрів речових прав на нерухоме майно, де звіряли, чи всю нерухомість вказали в деклараціях судді, також перевіряли реєстр МВС, де дивились, які авто мають у власності судді. Потім дані зводились і публікувались”.

Суддя Максимів пояснив, що частково в статті описана та нерухомість, яка є в його власності. все решта – не його.

“Я маю в місті Стрию дві кваритири, житловий будинок в Стрийському районі. Відповідно біля цього будинку є земельна ділянка а також гараж у місті Стрию. І маю ще автомобіль Volkswagen Caddy, так як вказано в статті”, – пояснив Максимів.

Також Максимів пояснив, що при отриманні витягу могла статись помилка і реєстр видав дані, що стосуються його повних тезок. Суддя пояснив, що звертався до міністерства юстиції, де йому пояснили, що міг відбутись такий збіг системи.

“Мною був здійснений дзвінок до міністерства юстиції. До особи, яка відповідає за реєстр речових прав на нерухоме майно”, – стверджує Максимів – “Було повідомлено, що особи, які робили запит щодо мого майна ввели загальні дані – прізвище, ім’я по-батькові. І до цієї особи підтягуються всі нерухомі об’єкти, які є по Україні на таких самих осіб. Тобто це є загальний витяг і не містить персональних даних – тобто ідентифікаційного коду чи серії і номера паспорта. Тому підтягнуло ті об’єкти, які жодного відношення до мене не мають.Це квартира в Одесі, квартира в Тернополі, Жовквівському районі і Дублянах – вони не мають жодного відношення до мене”.

Віталій Світлик пояснив, що матеріал готувався понад місяць, протягом цього часу були спроби зконтактувати з усіма суддями, про яких йдеться в статті. Проте з майже двох десятків суддів, стосовно яких здійснений аналіз, коментар дала лише одна суддя.

“Ми не можемо використовувати ідентифікаційний номер чи номер паспорта судді, бо це персональні дані і ми б порушили законодавство. Тому шукаємо ми інформацію саме за прізвищем, ім’ям та по-батькові, далі звіряємо з декларацією і контактуємо з суддями для того, щоб узяти коментар”, – зазначає координатор проекту – “Нажаль, більшість суддів, в тому числі і Максимів, не вийшли з нами на зв’язок”.

Суддя Максимів пояснив, що наразі перебуває у відпустці, тому не повідомлений про те, що з ним намагались зконтактувати.

“Я коментувати з цього приводу не можу. На даний час, знаходжуся у відпустці. До того я не був ознайомлений, що якісь матеріали готуються”, – коментує Ігор Максимів, – “Я не маю нічого проти оприлюднення інформації, але об’єктивної. Бо якщо є інформація, що не відповідає дійсності, то мені потім треба оправдовуватись і шукати доводи, що об’єкти не мої і ця інформація не відповідає дійсності”.

Окрім того, суддя прокоментував, чому в декларації вказані відносно низькі ціни на придбану ним в 2016 році нерухомусть.

“Я бачив, що у статті написано, що вартість того майна, що мені належить обійшлась мені за малу ціну. Це майно, яке подарували мені це житло і тому в декларації була вказана сплата відсотку в нотаріуса за оформлення договору дарування, а не ціна майна”, – пояснює Максимів.

 

Автор: Михайло Джогола

Матеріал написаний в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.

Будемо вдячні за поширення:

У програмі “По суті” у ефірі ТРК “Карпати” голова апеляційного суду Івано-Франківської області Богдан Гриновецький пояснив, чому судді виправдовують п’яних водіїв.

У програмі “По суті” у ефірі ТРК “Карпати” голова апеляційного суду Івано-Франківської області Богдан Гриновецький пояснив, чому судді виправдовують п’яних водіїв.

У ефірі голова ГО “Центр політичних студій” Віталій Світлик звернув увагу на те, що апеляційний суд скасовує більшість постанов місцевих  судів про притягнення осіб до відповідальності за порушення,  передбачене ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).

Як приклад толерантного ставлення апеляційного суду до водіїв-порушників, Світлик згадав резонансну ДТП у Крихівцях, коли водійка за кермом позашляховика BMW X5 на великій швидкості перетнула подвійну лінію, виїхала на зустрічну смугу, збила трьох людей, серед яких патрульний поліцейський, і втекла з місця аварії.

За кермом автомобіля була 33-річна франківчанка, підприємець Тетяна Михайлова. Коли її затримали патрульні, жінка поводилась агресивно та лаялась. Згодом її освідчили на вміст алкоголю в крові. Тест виявився позитивним – 1,85 проміле.

Івано-Франківський міський суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави 1 336 000 грн. Однак апеляційний суд зменшив розмір застави до 256 тис. грн.

“Я вважаю, що ці справи не  суперактуальні, щоби тратити на це ефірний час. Апеляційний суд поступив відповідно до вимог і рішень Європейського суду. Європейський суд каже: коли ви обираєте заставу, вона має бути співрозмірна до матеріального становища щодо тої особи, до якої ви це вирішуєте”, – прокоментував звинувачення Богдан Гриновецький.

“Що значить неактуально?  Це п’яні водії, які кожен день збивають людей на дорогах. Що значить Європейський суд і неспіврозмірна застава? Вартість цієї машини – це уже є вартість застави. Ви цікавилися скільки коштує той BMW X5? А те, що там постраждало троє людей, яким треба оплатити лікування, нікого не цікавить?”, – обурився відповіддю судді Віталій Світлик.

Гриновецький зазначив, що категорично не погоджується з тим, що апеляційний суд безпідставно скасовує постанови місцевих судів. Мовляв, основою причиною того, що водії-порушники уникають відповідальної, є те, що поліція неправильно оформляє на них протоколи.

Тоді Світлик навів ще один приклад. Суддя апеляційного суду Володимир Повзло  розглянув  скаргу старшого дільничного інспектора Івано-Франківського відділу поліції, якого патрульні затримали п’яним за кермом на вулиці Бельедерській, 32, тобто біля міського відділу поліції. Верховинський районний суд  визнав його винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та зобов’язав поліцейського сплатити  10 200 штрафу.

Втім, апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою знову ж таки визнав його винним. Втім, це дало підстави закрити провадження у справі про притягнення порушника до адмінвідповідальності у зв’язку із закінченням строків розгляду справи.

“Суддя скасував постанову для того, щоб порушник уникнув відповідальності”, – пояснив Віталій Світлик.

На що Богдан Гриновецький відповів, що судді мають право таке робити.

Автор: Марія Гаврилюк

Джерело: КУРС

Відео: ОДТРК “Карпати”

Будемо вдячні за поширення: